Morgana (Luce di giorni passati) - Roberto Vecchioni

E come sempre arrivo al solito posto

A raccontarle quello che non ho visto

E come sempre questo giorno è passato

E non ricordo come e quando sia stato

Lei nel fuoco si vede e non si vede

Non conosco i suoi anni ma sorride:

È la sua mano come un velo sottile

E mi piega il capo per farmi bene

E come tutte le altre volte nel letto

Fa l’amore, mi addormenta sul petto

Mi accarezza alla luce di una fiamma

E mi canta una strana ninna nanna

Tu che torni, quando torni

Non ritorni, tu non torni mai

Sono giorni, sono sogni

Tu ritorni ma non torni mai

Tu che torni, quando torni

Non ritorni, tu non torni mai

Ora dormi, che se dormi

Mentre sogni forse tornerai

Ho un solo tempo quando il cielo è già scuro

E sono un servo, un saltimbanco, un guerriero

Ma non ricordo le figure del giorno

Ed ogni volta è sera quando mi sveglio

Oggi ho quasi vent’anni e sono biondo

L’altra volta quaranta e l’altra cento

E mi risveglio mentre sono a cavallo

E sfioro gli alberi aggrappato al suo collo

E le racconto sempre un’altra mia vita

E lei fa finta che non l’abbia inventata

Ora è piena di luci la capanna

E lei canta una vecchia ninna nanna

Tu che torni, quando torni

Non ritorni, tu non torni mai

Sono giorni, sono sogni

Tu ritorni ma non torni mai

Tu che torni, quando torni

Non ritorni, tu non torni mai

Ora dormi, che se dormi

Mentre sogni forse tornerai

І як завжди приїжджаю на звичне місце

Сказати їй те, чого я не бачив

І як завжди цей день минув

І я не пам’ятаю, як і коли це було

Вона в вогні бачиться і не видно

Я не знаю його років, але він посміхається:

Це його рука, як тонка пелена

І він нахиляє мою голову, щоб зробити мені добро

І як завжди в ліжку

Воно кохається, засинає на моїх грудях

Пестить мене при світлі полум’я

І співає мені дивну колискову

Ти, що повертаєшся, коли повертаєшся

Ти не повернешся, ти ніколи не повернешся

Це дні, це мрії

Ти повертаєшся, але ніколи не повертаєшся

Ти, що повертаєшся, коли повертаєшся

Ти не повернешся, ти ніколи не повернешся

Тепер спи, що якщо ти спиш

Поки ти мрієш, можливо, ти повернешся

У мене тільки один раз, коли небо вже темне

А я слуга, акробат, воїн

Але я не пам’ятаю цифри дня

І кожного разу, коли я прокидаюся, вечір

Сьогодні мені майже двадцять років і я блондин

Іншим разом сорок, а іншим сто

А я прокидаюся, коли їду на коні

І я торкаюся дерев, що чіпляються за його шию

І я завжди розповідаю їй про інше своє життя

І вона робить вигляд, що не вона це вигадала

Тепер хата повна вогнів

І вона співає стару колискову

Ти, що повертаєшся, коли повертаєшся

Ти не повернешся, ти ніколи не повернешся

Це дні, це мрії

Ти повертаєшся, але ніколи не повертаєшся

Ти, що повертаєшся, коли повертаєшся

Ти не повернешся, ти ніколи не повернешся

Тепер спи, що якщо ти спиш

Поки ти мрієш, можливо, ти повернешся