Malinconia Leggera - Roberto Vecchioni

Malinconia leggera, com'è bella questa notte nei tuoi occhi

Che bello questo rivedermi uguale in mille differenti specchi;

Malinconia, puttana che mi fotti con il tempo e la distanza

E butti là che le persone amate non le ho amate mai abbastanza:

Ho come l’impressione che ho vissuto qualche cosa d’importante

Ma senza te mi sembra che in passato non mi sia successo niente:

Sto tra un addio che viene e un altro addio che va

Con compiaciuta viltà

Malinconia, ragazza nella nebbia di stazioni di frontiera

Donna di mare in piedi sulla spiaggia ad aspettare la mia vela!

Io non so dirti quando tornerò

Perché ho giornate molto belle

E i segni della notte mi confondono la luce delle stelle

E tra un addio che viene e un addio va vivo diviso a metà

E tra un addio che viene e un altro addio va passa di qui la realtà

Averlo qui, non perderlo, sentirlo tutto quello che ho vissuto

Riviverlo continuamente come se non fosse mai finito:

Ma chi lo dice ai figli che ho paura di cantare e di volare

E che volare è facile

Ci vuol più fantasia per camminare:

E tra un addio che viene e un altro addio che va

Ridersi senza pietà

E tra un addio che viene e un altro addio che va

Frignare con dignità

Легка меланхолія, яка прекрасна ця ніч у твоїх очах

Як приємно бачити себе таким же в тисячі різних дзеркал;

Меланхолія, повія, ти трахаєш мене часом і відстанню

А ти кидай туди, що я ніколи не любив коханих достатньо:

У мене таке враження, що я пережив щось важливе

Але без тебе мені здається, що зі мною в минулому нічого не сталося:

Я між прощанням, яке приходить, і іншим прощанням, яке йде

Із задоволеним боягузтвом

Меланхолія, дівчина в тумані прикордонних станцій

Морська жінка, що стоїть на пляжі, чекає мого вітрила!

Я не можу сказати тобі, коли повернуся

Бо в мене дуже гарні дні

І ознаки ночі бентежать мене світлом зірок

І між прощанням, яке настає, і прощанням він залишається живим, розділеним навпіл

І між тим прощанням, яке приходить, і іншим прощанням йде, тут проходить реальність

Мати це тут, не втрачати, відчувати все, що я пережив

Переживати це знову і знову, ніби воно ніколи не закінчується:

Але хто своїм дітям каже, що я боюся співати і літати

І літати легко

Щоб ходити, потрібно більше фантазії:

І між прощанням, яке приходить, і іншим прощанням, яке йде

Смійтеся без пощади

І між прощанням, яке приходить, і іншим прощанням, яке йде

Скулить з гідністю