La leggenda di Olaf - Roberto Vecchioni

Fu allora che madonna gli disse:"Hai gli occhi belli

vorrei che accarezzassi 'sta notte i miei capelli"

Fu allora che rispose: «Grazie madonna no!

Io sono un cavaliere e il re non tradirò»

E a lei non valse niente comprare la memoria

di sentinelle e servi mandati a far baldoria

e a lui negli occhi grigi l’amore ritornò

l’attesa di una vita per dover dire no

«Che fai sotto le stelle?

chi vuoi dimenticare?»

Socchiuse gli occhi e volle andarsene, sparire

sogno, sogno, sogno, sogno, sogno, sogno, sogno

poi, come tutti, si risvegliò

sogno, sogno, sogno, sogno, sogno, sogno, sogno

poi, come tutti, si risvegliò

Tornò di lì a tre giorni il re dalla gran caccia

e lei gli corse incontro graffiandosi la faccia

l’ira le fece dire: «Puniscilo perché

lui non portò rispetto alla moglie del re»

E a lui non valse a niente il sangue sui castelli

or sua la spada e il sole sul viso dei duelli

quando sentì di dire di dover dire sì

con un cavallo e l’acqua fu cacciato di lì

«Che fai sotto le stelle?

chi vuoi dimenticare?»

Socchiuse gli occhi e volle andarsene, sparire

sogno, sogno, sogno, sogno, sogno, sogno, sogno

poi, come tutti, si risvegliò

sogno, sogno, sogno, sogno, sogno, sogno, sogno

poi, come tutti, si risvegliò

Capì d’aver ucciso per essere qualcuno

capì d’aver amato il giorno di nessuno

La strada all’improvviso, la strada si accorciò

e sotto un sicomoro la gola s’impiccò

Sentì tagliar la corda, gli tesero una mano

ma dentro c’era l’oro, l’oro del suo sovrano

il re ti paga e chiede di non parlare ma monta

a cavallo e fila più lontano che vai

«Che fai sotto le stelle?

chi vuoi dimenticare?»

Socchiuse gli occhi e volle andarsene, sparire

sogno, sogno, sogno, sogno, sogno, sogno, sogno

ma quella volta non si svegliò

sogno, sogno, sogno, sogno, sogno, sogno, sogno

ma quella volta non si svegliò

sogno, sogno, sogno, sogno, sogno, sogno, sogno

ma quella volta non si svegliò

sogno, sogno, sogno, sogno, sogno, sogno, sogno

ma quella volta…

Тоді Мадонна сказала йому: «У тебе гарні очі

Я б хотів, щоб ти попестив моє волосся сьогодні ввечері "

Саме тоді він відповів: «Спасибі, мадонно, ні!

Я лицар і король не зрадить»

І вона нічого не коштувала, щоб купити пам'ять

вартових і слуг, надісланих на вечірку

і любов повернулася до нього в сірих очах

очікування всього життя, щоб сказати «ні».

— Що ти робиш під зірками?

кого ти хочеш забути?»

Він примружив очі і хотів піти, зникнути

мрія, мрія, мрія, мрія, мрія, мрія, мрія

потім, як і всі, він прокинувся

мрія, мрія, мрія, мрія, мрія, мрія, мрія

потім, як і всі, він прокинувся

За три дні повернувся король з великого полювання

і вона підбігла до нього, почухавши обличчя

гнів змусив її сказати: «Покарай його, бо

він не поважав царську дружину»

І кров на замках була йому ні до чого

тепер його меч і сонце на обличчі дуелі

коли він відчув, що повинен сказати «так».

з конем і водою його вигнали звідти

— Що ти робиш під зірками?

кого ти хочеш забути?»

Він примружив очі і хотів піти, зникнути

мрія, мрія, мрія, мрія, мрія, мрія, мрія

потім, як і всі, він прокинувся

мрія, мрія, мрія, мрія, мрія, мрія, мрія

потім, як і всі, він прокинувся

Він розумів, що вбив, щоб бути кимось

він зрозумів, що не любив нічий день

Дорога раптом, дорога скоротилася

а під явором горло повісили

Він почув, як перерізали мотузку, вони простягли йому руку

але всередині було золото, золото його суверена

король платить тобі і просить не говорити, а сідає

верхи й веслувати, як далеко

— Що ти робиш під зірками?

кого ти хочеш забути?»

Він примружив очі і хотів піти, зникнути

мрія, мрія, мрія, мрія, мрія, мрія, мрія

але того разу він не прокинувся

мрія, мрія, мрія, мрія, мрія, мрія, мрія

але того разу він не прокинувся

мрія, мрія, мрія, мрія, мрія, мрія, мрія

але того разу він не прокинувся

мрія, мрія, мрія, мрія, мрія, мрія, мрія

але того разу...