Ippopotami - Roberto Vecchioni

Gli ippopotami vivono: e sono molto contenti

A fotografarli mostrano tutti i denti

E dimenano i sedere

Oggi molto più di ieri

Gli ippopotami ti sorridono volentieri.

Si racconta che un tempo eran pallidi ed impulsivi

Ma era il tempo che c’erano i buoni e i cattivi

I più vecchi ogni tanto

Rimpiangono la fanghiglia

I più giovani stanno benissimo in famiglia

Gli ippopotami non hanno pensieri ma sembrano meditare

E si dicono tutti che ogni ippopotamo è uguale

Anche tra loro c'è chi suda

Chi scende e chi sale

Ma un ippopotamo vero resta normale

Ma un ippopotamo serio resta normale.

Ippopotami, pà pà potami

Ippopotami, pà pà potami

D’estate in montagna, d’inverno in riviera

Li vedi passare vestiti da sera

Ippopotami, pà pà potami

Ippopotami, pà pà potami

Discendono il fiume se c'è la corrente

Si stancano poco pochissimo o niente…

Gli ippopotami ballano quando nessuno li vede

E ogni tanto ballando ballando si pestano un piede

Ma si chiedono scusa perché

Maleducati non son

E poi quelli che sanno il francese dicon pardon.

Gli ippopotami non fanno niente, basta la presenza

Ippopotami non si nasce, si diventa

E se li vedi con gli occhi socchiusi

Non è vero che stanno a dormire

Fanno finta per non farsi infastidire.

Gli ippopotami una volta litigavano con le iene

Ma anche quelle per loro oramai sono bestie per bene

E poi questa è una libera scelta

E va rispettata

Perché l’acqua che hanno bevuto è acqua passata

Tutta l’acqua che hanno bevuto è acqua passata.

Ippopotami, pà pà potami

Ippopotami, pà pà potami

Galleggiano lenti, rotondi e contenti

La faccia però e solo quella coi denti

Ippopotami, pà pà potami

Ippopotami, pà pà potami

Annusano il vento di terre lontane

Si accoppiano stanchi contando le lune…

Gli ippopotami li puoi dividere in padri, madri e figli

Però in fondo non ce n'è uno che non si assomigli

Quando mangiano è l’ora più bella

Mangiano di tutto

Solo un altro ippopotamo può dire

a un ippopotamo: «Sei brutto!».

E alla fine si riuniscono tutti a guardare le stelle

Perché uno gli ha detto una volta: «noi veniamo da quelle»

Ma siccome non hanno le mani

Per farsi una scala

Tornan tutti nell’acqua aspettando la prossima sera

Tornan tutti nell’acqua aspettando la prossima sera.

Ippopotami, pà pà potami

Ippopotami, pà pà potami

Il primo dell’anno van tutti in crociera

E cantano in coro: «Bel tempo si spera»

Ippopotami, pà pà potami

Ippopotami, pà pà potami

E sognano dietro gli occhiali da sole

Domani si cambia, domani si vola.

Ippopotami, pà pà potami

Ippopotami, pà pà potami

Dichiarano seri alla televisione

Che i giovani voglio un mondo migliore

Ippopotami, pà pà potami

Ippopotami, pà pà potami

Distesi nel sole sbadigliano piano

E sembrano fermi, ma vanno lontano.

Бегемоти живуть: і вони дуже щасливі

При фотографуванні вони показують усі зуби

І вони крутять дупами

Сьогодні набагато більше, ніж вчора

Бегемоти радо посміхаються вам.

Кажуть, що колись вони були бліді й імпульсивні

Але це був час, коли були хороші хлопці і погані хлопці

Старші час від часу

Вони шкодують про сльоту

Молодші цілком задоволені сім’єю

Бегемоти не мають думок, але, здається, медитують

І всі кажуть, що кожен бегемот однаковий

Навіть серед них є ті, хто потіє

Хто опускається, а хто піднімається

Але справжній бегемот залишається нормальним

Але серйозний бегемот залишається нормальним.

Бегемоти, pà pà potami

Бегемоти, pà pà potami

Влітку в горах, взимку на Рив'єрі

Ви бачите, як вони проходять повз у вечірніх сукнях

Бегемоти, pà pà potami

Бегемоти, pà pà potami

Вони спускаються по річці, якщо є течія

Вони втомлюються дуже мало або зовсім не втомлюються...

Бегемоти танцюють, коли їх ніхто не бачить

І час від часу, танцюючи, тупають ногою

Але вони вибачаються чому

Я не грубий

А потім ті, хто знає французьку, кажуть вибачте.

Бегемоти нічого не роблять, лише присутність

Бегемоти не народжуються, ними стають

А якщо бачиш їх із напівзакритими очима

Неправда, що вони сплять

Вони роблять вигляд, що не дратуються.

Колись бегемоти билися з гієнами

Але й ті для них тепер добрі звірі

І тоді це вільний вибір

І це треба поважати

Бо вода, яку вони пили, це вода під мостом

Вся вода, яку вони пили, це вода під мостом.

Бегемоти, pà pà potami

Бегемоти, pà pà potami

Вони пливуть повільно, круглі й щасливі

Обличчя, однак, лише те, що має зуби

Бегемоти, pà pà potami

Бегемоти, pà pà potami

Від них пахне вітер далеких країв

Вони втомилися рахувати місяці...

Бегемотів можна розділити на батьків, матерів і дітей

Але в принципі немає такої, яка б не була схожа

Коли вони їдять, це найкращий час

Вони їдять все

Лише інший бегемот може сказати

до бегемота: "Ти потворний!"

І в кінці вони всі збираються разом, щоб подивитися на зірки

Бо один йому якось сказав: «Ми з тих».

Але оскільки у них немає рук

Щоб отримати собі драбину

Всі вони повертаються до води, чекаючи наступного вечора

Всі вони повертаються до води, чекаючи наступного вечора.

Бегемоти, pà pà potami

Бегемоти, pà pà potami

Першого року всі їдуть у круїз

І співають хором: «Сподіваюся гарної погоди»

Бегемоти, pà pà potami

Бегемоти, pà pà potami

І вони мріють за сонцезахисними окулярами

Завтра міняємось, завтра летимо.

Бегемоти, pà pà potami

Бегемоти, pà pà potami

По телебаченню заявляють про серйозне

Що молоді люди хочуть кращого світу

Бегемоти, pà pà potami

Бегемоти, pà pà potami

Лежачи на сонці, вони тихо позіхають

І вони ніби нерухомі, але йдуть далеко.