Fammi Vedere Tu - Roberto Vecchioni

che mi è rimasto qui,

e non so dove metterlo

un amore così:

vedessi come canta,

vedessi come danza,

vedessi quante volte si sposta,

si muove per la stanza;

e dice di conoscermi,

di essere qui per me;

di tanto in tanto mi ricorda

qualcuno che non c'è:

però mi sembra strano

non rivederti più

conosci questo amore tu?

C'è un filo di dolore

che mi hai lasciato qui,

però non mi fa troppo male

un dolore così:

cammina con i passi lievi

di un bruco sopra il cuore,

se mi distraggo un attimo

e ti risento dire:

«Sali sul palco, muoviti,

fagli vedere tu!

dai, và là fuori e mangiali,

fagli vedere tu»

E allora adesso sbrigati,

fammi vedere tu,

come si fa per non pensarti

mai più.

Guarda se si può piangere,

per un amico, poi,

come nessuna donna al mondo

mi ha fatto pianger mai!

E vienilo a riprendere,

non lo lasciare a me;

è piccolo e mi chiede sempre di te.

«Blumun (Reprise) «parlato Gene Gnocchi:

Ma non ti sei mai chiesto Roberto

se questi nuovi anni li hai avuti

come premio?

Ma io credo che capirai tutto

davvero soltanto all’ultimo pezzo

quando la

mano dell’ultimo amico o

dell’ultima donna ti sfiorerà

appena per salutarti.

що я залишився тут,

і я не знаю куди це подіти

таке кохання:

Я бачив, як він співає,

Я бачив, як воно танцює,

Я бачив, скільки разів він рухається,

переміщається по кімнаті;

і він каже, що знає мене,

бути тут для мене;

час від часу нагадує мені

хтось, кого немає:

але мені це здається дивним

ніколи більше не побачу тебе

ти знаєш цю любов?

Є нитка болю

що ти залишив мене тут,

але це не дуже болить

такий біль:

ходити легкими кроками

гусениця над серцем,

якщо я на мить відволікаюся

і я чую, як ти говориш:

«Вийди на сцену, рухайся,

покажи йому себе!

Давай, виходь туди і їж їх,

покажи йому себе"

Тож поспішай,

дозволь мені побачити тебе,

як про себе не думати

ніколи знову.

Подивіться, чи вмієш ти плакати,

для друга, тоді,

як жодна жінка в світі

ніколи не змушувала мене плакати!

І прийди і забери його назад,

не залишай це мені;

він маленький і завжди запитує мене про тебе.

"Blumun (Reprise)" сказав Джин Ньоккі:

Але ви ніколи не запитували себе Роберто

якщо у вас були ці нові роки

як нагороду?

Але я вірю, що ти все зрозумієш

насправді лише останній шматок

коли

рука останнього друга або

останньої жінки торкнеться вас

просто щоб привітати вас.