Калейдоскоп (feat. Нигатив) - Рем Дигга, Нигатив

Где-то там, на неведомых тропах… что там?

Мне с детства интересно,

терзался этим вопросом

Там утопят кого-то или из крови и плоти, но… вырастет вот оно и готово к

работе

Запах копоти, пороха, пота, шепоты, шорохи, темень, готика, Готэм.

Где?

— спросите вы.

Все просто, завтра, тысячи вопросов в голове.

Что там, да как там?

Знать бы, представь, брат, ведь можно поменять все и всех, впредь не играть в

успех.

Элементарно брать, жить и жечь, наплевать на смерть, куда ни ступай, там твердь.

Но невидимые силы …, спросили, … все пили, но дым от тумана или настилом

из пыли

И стало все сизым, и мы не видим, что будет, а что не видим то ненавидим мы

люди.

А сколько спасти было можно потерянных судеб, сколько настигло тревожных с

истерикой будней

Так что как ни крути, что-то такое, чтобы знать все, надо бы изобрести.

Припев:

Мне бы найти

, чтоб вращать его и знать все

Наперед, на час, день или год, мне бы найти калейдоскоп.

Мне бы найти калейдоскоп, чтоб вращать его и знать все

Наперед, на час, день или год, мне бы найти калейдоскоп.

Рем Дигга:

Мне никак не приподнять завесу лет, как ничего не поменять чтоб …

И если взвесить все против и за, кто-то бы точно не принял чудо смотреть

календарю за глаза.

А так одна вода и эти мысли могут убить уплетает Барак, когда года

Ирак на раз, так рад дотла сжирать тела, когда на днях порхать нам в рай, Таро,

Астрал не при делах.

Так-то тела циферблат движет вперед, в дела вплелась судьба, не вижу ее.

Жизнь не на предохранителе.

Смотри, она целит в лицо и вдруг ниже берет,

смотрит куда б пробить тебе.

Итога ни дорогах, заводах, на войнах, в больницах на койках там лица покойных.

Всего не перечесть и я сам доволен, что я есть, в океанах тонут люди,

но нет воли в воду лезть.

Я закушу губу и надену капюшон, снова стану малышом, раны стана пусть не в счет.

По глади водной вновь пройдусь я голышом, нам дали жить, мы живем.

Что потом?

Бог на то.

Десь там, на невідомих стежках… що там?

Мені з дитинства цікаво,

мучився цим питанням

Там втоплять когось або з крові і плоті, але... виросте ось воно і готове до

роботі

Запах кіптяви, пороху, поту, шепоті, шерехи, темінь, готика, Готем.

Де?

— спитайте ви.

Все просто, завтра, тисячі запитань у голові.

Що там, та як там?

Знати би, уяви, брате, адже можна поміняти все і всіх, надалі не грати в

успіх.

Елементарно брати, жити і палити, наплювати на смерть, куди ні ступай, там твердь.

Але невидимі сили..., запитали,... всі пили, але дим від туману або настилом

з пилу

І стало все сизим, і ми не бачимо, що буде, а що не бачимо то ненавидимо ми

люди.

А скільки врятувати було можна втрачених доль, скільки наздогнало тривожних з

істерикою буднів

Так що як не крути, щось таке, щоб знати все, треба винайти.

Приспів:

Мені знайти

, щоб крутити його і знати все

Наперед, на годину, день або рік, мені знайти калейдоскоп.

Мені знайти калейдоскоп, щоб обертати його і знати все

Наперед, на годину, день або рік, мені знайти калейдоскоп.

Рем Дігга:

Мені не підняти завісу років, як нічого не змінити щоб ...

І якщо зважити все проти і за, хтось би точно не прийняв диво дивитись

календарю за очі.

А так одна вода і ці думки можуть убити уплітає Барак, коли роки

Ірак нараз, так радий вщент зжирати тіла, коли на днях пурхати нам у рай, Таро,

Астрал не при справах.

Так-то тіла циферблат рухає вперед, у справі вплелася доля, не бачу її.

Життя не на запобіжнику.

Дивись, вона цілить в обличчя і раптом нижче бере,

дивиться куди б пробити тобі.

Підсумки ні дорогах, заводах, на війнах, у лікарнях на ліжках там обличчя покійних.

Усього не перелічити і я сам задоволений, що я єсть, в океанах тонуть люди,

але немає волі у воду лізти.

Я закушу губу і одягну капюшон, знову стану малюком, рани стану нехай не в рахунок.

По гладі водній знову пройдуся я голишем, нам дали жити, ми живемо.

Що потім?

Бог на те.