Пустая голова - Психея

Холодный труп пустых надежд

Дешевая повесть ниочем

Таков мой мрачный эпилог

Упрёки в спину смех невежд

Ночей бессонных сотню тонн

Отправлю в пропасть от и до

Я не ропчу и не ищу простых путей

Хоть век мой грязен и жесток

Я лишь хочу сквозь кружева ночных огней

Свой пронести души цветок

В глазах кристаллом грусть

Я продолжаю путь

Идти босиком по углям

Кто знает что дальше будет

Сколько было в ней,

А что осталось мне

Агония глаз и свежий ветер

И гул проводов, припевы от песен

Холодний труп порожніх надій

Дешева повість нічим

Такий мій похмурий епілог

Докори в спину сміх невігласів

Вночі безсонних сотню тонн

Відправлю в пропасть від і до

Я не ремчу і не шукаю простих шляхів

Хоч повік мій брудний і жорсток

Я тільки хочу крізь мережива нічних вогнів

Свій пронести душі квітка

У очах кристалом смуток

Я продовжую шлях

Іти босоніж по вугіллям

Хто знає, що далі буде

Скільки було в неї,

А що залишилося мені

Агонія очей і свіжий вітер

І гул проводів, приспіви від пісень