Нет (Серебряной пулей) - Психея

Камень заточен нежной водою

Все что хотел

Все что искал

Закутан небрежно дрожащей рукою

Все что нашел

И что потерял

Как птенец я не знал

Что скрывают глаза в паутинах ресниц

И еще я искал в руках чужих тепло умирающих птиц

НЕТ меня не найдут не узнают

Следы мои ветер сдувает

Я голый снег — холодный снег

НЕТ я не хотел сделать больно

Твои слезы разбавлены кровью

Сползают с век на белый снег

Дождь отмывает засохшие краски

Моей кожи шрамы твоей руки ласки

Уносит их в мерзлой воде расстворяя

В узоры цветные лишь звезды вплетая

Нет его не найдут не узнают

Нет следы его ветер сдувает

Исчезла с лица песочная маска

И воздух застыв стал липким и вязким

Я не успеваю

Глаза закрываю

И не понимаю куда исчезаю

НЕТ меня не найдут не узнают

Следы мои ветер сдувает

Я голый снег — холодный снег

НЕТ я не хотел сделать больно

Твои слезы разбавлены кровью

Сползают с век на белый снег

Дождь размывает засохшие краски

Моей кожи шрамы твоей руки ласки

Уносит их в мерзлой воде расстворяя

В узоры цветные лишь звезды вплетая

Нет его не найдут не узнают

Нет следы его ветер сдувает

Нет!

Нет!

Нет!

Нет!

Нет!

Он не хотел сделать больно,

Твои слезы разбавлены кровью,

Нет он не умер, он выстрелил в небо

Серебрянной пулей туда где он не был.

Нет, меня не найдут не узнают,

Сдеды мои ветер сдувает,

Я голый снег, холодный снег,

Я не хотел сделать больно,

Твои слезы разбавлены кровью

Сползают с век на белый снег…

Нет я не умер я выстрелил в небо

Серебряной пулей туда где я не был

Нет, я не умер, нет, я не умер,

Серебрянной пулей, серебрянной пулей…

НЕТ меня не найдут не узнают

Следы мои ветер сдувает

Я голый снег — холодный снег

НЕТ я не хотел сделать больно

Твои слезы разбавлены кровью

Сползают с век на белый снег

Дождь размывает засохшие краски

Моей кожи шрамы твоей руки ласки

Уносит их в мерзлой воде расстворяя

В узоры цветные лишь звезды вплетая

Нет его не найдут не узнают

Нет следы его ветер сдувает

Нет меня не найдут не узнают,

Следы мои ветер сдувает…

Нет, я не хотел сделать больно,

Твои слезы разбавлены кровью.

Дождь размывает засохшие краски

Моей кожи шрамы твоей руки ласки

Уносит их в мерзлой воде расстворяя

В узоры цветные лишь звезды вплетая

Нет его не найдут не узнают

Нет следы его ветер сдувает

Нет меня не найдут не узнают…

Камінь заточений ніжною водою

Все, що хотів

Все що шукав

Закутаний недбало тремтячою рукою

Все, що знайшов

Іщо втратив

Як пташеня я не знав

Що приховують очі в павутинах вій

І ще я шукав у руках чужих тепло вмираючих птахів

НІ мене не знайдуть не дізнаються

Сліди мої вітер здуває

Я голий сніг — холодний сніг

НІ я не хотів зробити боляче

Твої сльози розбавлені кров'ю

Сповзають з віку на білий сніг

Дощ відмиває засохлі фарби

Моєї шкіри шрами твоєї руки ласки

Забирає їх у мерзлій воді розчиняючи

У візерунки кольорові лише зірки вплітаючи

Ні його не знайдуть не дізнаються

Ні сліди його вітер здуває

Зникла з обличчя пісочна маска

І повітря застигла стало липким і в'язким

Я не встигаю

Очі закриваю

І не розумію куди зникаю

НІ мене не знайдуть не дізнаються

Сліди мої вітер здуває

Я голий сніг — холодний сніг

НІ я не хотів зробити боляче

Твої сльози розбавлені кров'ю

Сповзають з віку на білий сніг

Дощ розмиває засохлі фарби

Моєї шкіри шрами твоєї руки ласки

Забирає їх у мерзлій воді розчиняючи

У візерунки кольорові лише зірки вплітаючи

Ні його не знайдуть не дізнаються

Ні сліди його вітер здуває

Ні!

Ні!

Ні!

Ні!

Ні!

Він не хотів зробити боляче,

Твої сльози розведені кров'ю,

Ні він не помер, він вистрілив у небо

Срібною кулею туди де він не був.

Ні, мене не знайдуть не дізнаються,

Діви мої вітер здуває,

Я голий сніг, холодний сніг,

Я не хотів зробити боляче,

Твої сльози розбавлені кров'ю

Сповзають з віку на білий сніг.

Ні я не помер я вистрілив у небо

Срібною кулею туди де я не був

Ні, я не помер, ні, я не помер,

Срібною кулею, срібною кулею.

НІ мене не знайдуть не дізнаються

Сліди мої вітер здуває

Я голий сніг — холодний сніг

НІ я не хотів зробити боляче

Твої сльози розбавлені кров'ю

Сповзають з віку на білий сніг

Дощ розмиває засохлі фарби

Моєї шкіри шрами твоєї руки ласки

Забирає їх у мерзлій воді розчиняючи

У візерунки кольорові лише зірки вплітаючи

Ні його не знайдуть не дізнаються

Ні сліди його вітер здуває

Немає мене не знайдуть не впізнають,

Сліди мої вітер здуває.

Ні, я не хотів зробити боляче,

Твої сльози розведені кров'ю.

Дощ розмиває засохлі фарби

Моєї шкіри шрами твоєї руки ласки

Забирає їх у мерзлій воді розчиняючи

У візерунки кольорові лише зірки вплітаючи

Ні його не знайдуть не дізнаються

Ні сліди його вітер здуває

Ні мене не знайдуть не дізнаються…