Шапки - Проект Увечье

Молодость просит ремня, школота просит принять.

Шапка 228, как присяга в строй четких парняг.

Предки там че-то бранят.

В мозгу для учебы броня.

Раскумаримся?

— а че бы нет?

Ведь суть легко понять.

Тут вербуют долбоебов влет, разводят на слабо.

Алкоголь и ширево, трактуя в качестве свобод.

Следи за собой, если собор ваш позабыл сам Бог.

Всё в твоих руках, но лучше яду, предпочти самбо.

Я тут как Садко на дне.

Где жертву топят щупальца.

Долбят самосадик, пацан — где же ремень отца?

Когда тяжесть отходосов тяжелее ранца —

ты поймешь: пора бросать, хотя и, вряд ли рад сам.

Плюхи кромсай, втюхивай псам этот модный подгон.

В городе дорог, полном гробов, этих баек вагон.

Одевай это говно, но помни, средь наркокогорт

Станешь объектом торгов барыг, мой избраник богов.

От этих шапок очень короткий путь до царства подвалов,

Темных улиц, грязных тротуаров.

Вдохновленный тем, что воспоют они в репертуарах,

Рэперам первый дозняк впарил барыга в полуара.

Потом ищи их в кулуарах, чтоб взглянуть в глаза.

Деньги получивших, за заразу, за разный азарт.

Двигал за расту базар?

но ты же скорей Бен Лазар,

Чем Боб Марли.- Перья спустивший надменный фазан

Армия детей заплатит прайсом и откроет рот.

Их снабдили хмурым и девайсом — вот время для проб.

После ложка, тромб, немножко бро, и уже ложат в гроб.

Шапка 228 на кресте — в качестве аутро.

Припев:

Это все не выдумки, не думай, они уже здесь.

И возможно, твои дети станут жертвами злодейств.

Сюжетами задействованны как им скажет бес.

В плеере, где белой полосой дорога до небес.

Молодість просить ременя, школота просить прийняти.

Шапка 228, як присяга в стрій чітких хлопців.

Батьки там щось лають.

У мозку для навчання броня.

Розкумаримося?

— а що би ні?

Адже суть легко зрозуміти.

Тут вербують долбоебов вліт, розводять на слабко.

Алкоголь і шире, трактуючи в якості свобод.

Стеж засобою, якщо ваш собор забув сам Бог.

Все в твоїх руках, але краще отрути, віддати перевагу самбо.

Я тут як Садко на дні.

Де жертву топлять щупальця.

Довбають самосадок, пацан — де ж ремінь батька?

Коли тяжкість відходосів важча за ранець —

ти зрозумієш: настав час кидати, хоч і, навряд чи радий сам.

Плюхи кромсай, втюхів псам цей модний підгін.

У місті доріг, повному трун, цих байок вагон.

Одягай це гівно, але пам'ятай, серед наркокогорт

Станеш об'єктом торгів бариг, мій обранець богів.

Від цих шапок дуже короткий шлях до царства підвалів,

Темні вулиці, брудних тротуарів.

Натхненний тим, що вони заспівають у репертуарах,

Реперам перший дозняк впарив барига в піварі.

Потім шукай їх в кулуарах, щоб глянути в очі.

Гроші, що отримали, за заразу, за різний азарт.

Двигун за росту базар?

але ти ж швидше Бен Лазар,

Чим Боб Марлі.

Армія дітей заплатить прайсом і відкриє рот.

Їх забезпечили похмурим і девайсом — ось час для проб.

Після ложка, тромб, трошки бро, і вже кладуть у труну.

Шапка 228 на хресті — як аутро.

Приспів:

Це все не вигадки, не думай, вони вже тут.

І можливо, твої діти стануть жертвами лиходійства.

Сюжетами задіяні як їм скаже біс.

У плеєрі, де білою смугою дорога до небес.