Aphrodite vénéneuse - Paris Violence

Eperdue mijaurée parmi les soies garance

Rescapée, dirait-on, du faste des régences

Des orgies succédant aux règnes tyranniques

Le sien n’en est pas moins cruel et excentrique

Curieuse mandragore éclose sur Paris

L’humus le plus généreux en neurasthénies

Elle pompe àprésent, en plante carnivore,

Le sang déjàsans vie d’amants àdemi morts

Trouble et troublante impératrice

Patronne et mère des sept vices

Elle est douce comme un cantique

Mais ses étreintes sont toxiques

Courtisane effroyable au sourire timide

Transformant les chairs vives en viande livide

Seule, elle accomplit l'œuvre de mille véroles

Et pourtant elle est vénérée comme une idole

Vénérée, vénéneuse, et vénale dit-on

Car pour l’effleurement de ses chers bandeaux blonds

Tout vieux nom du Faubourg hypothèque un hôtel

Heureux de se ruiner pour ruiner sa cervelle

Trouble et troublante souveraine

Elle boit àmême les veines

De l’imprudent qui s’est risqué

Dans sa fatale intimité

Le défiléde fiacres devant son portail

Fait penser àune série de funérailles

Car des cent élégants qui sonnent àsa porte

Ne reviennent que des formes molles et mortes

Quel est donc l’art subtil, luxure de géhenne

Dont use dans sa couche la morbide reine

Nul n’en parle jamais, chacun sait seulement

Oùil ira finir en délicieux tourments

Trouble et troublante créature

Jaillie des bouges de Suburre

Ou bien d’une cour en délire

Dans un palais du Bas-Empire

Trouble et troublante extrême-onction

Que celle de la consomption

Oùl'homme anémiése meurt

Tout en frissonnant de bonheur !

Загублений у mijaure серед марениних шовків

Уціліли, можна сказати, від пишноти регентств

Оргії після тиранічного правління

Він не менш жорстокий і ексцентричний

Цікава мандрагора вилупилася в Парижі

Найщедріший гумус при неврастенії

Вона качає тепер, як хижа рослина,

Вже нежива кров напівмертвих закоханих

Неспокійна і Неспокійна імператриця

Покровителька і мати семи пороків

Вона мила, як гімн

Але її обійми токсичні

Жахлива куртизанка з сором’язливою посмішкою

Перетворення живого м’яса на м’ясо лідого кольору

Одна вона виконує роботу тисячі вісп

І все ж їй поклоняються як ідолу

Кажуть, шанований, отруйний і продажний

За дотик її дорогих білявих пов’язок

Будь-яка стара назва Faubourg закладає готель

Радий погубити себе, щоб зіпсувати свої мізки

Суверенні біди і тривоги

Вона п'є прямо з вен

Про необережного, який ризикував собою

У його доленосній близькості

Процесія кабін перед його воротами

Нагадує серію похоронів

Через елегантну сотню, яка дзвонить у його двері

Повертаються лише м’які й мертві форми

Яке ж тоді тонке мистецтво, геєнна хіть

З яких хвороблива королева використовує на своєму дивані

Про це ніхто ніколи не говорить, просто всі знають

Куди воно потрапить у смачні муки

Біда і тривожна істота

Виникла з латок Субурра

Або судом марення

У палаці Нижньої імперії

Тривожний і тривожний екстремальний помазання

ніж споживання

Де вмирає анемічний чоловік

Поки тремтить від щастя!