Сдавать в ремонт - Nebo7

Тебя тащил к себе обоими руками.

Жизнь не кино, но ты играла как на камеру.

Задают вопросы — чувствуем себя знатоками.

Вокруг целый мир, но я сломал по краю.

Упаковал свои чувства вместе с теми цветами.

Они нас видели на улицах, а мы где?

На свидании.

Холодно.

Пойдем выпьем дешевый кофе.

Сходим в кино когда-нибудь только если накопим.

Но нет денег, мы пытаемся копить чувства.

Зовешь к себе, но я так не хочу с тобой.

Буду сидеть дома, ты тоже дома сидишь.

И как нас сжала так вместе — это жизнь позади же.

Люблю тебя, я сам это осознаю.

Сейчас бы многое отдал за август и июль.

Но жизнь меняется и нам пора меняться тоже.

Чувства к одним кончаются, но с другими продолжатся.

Припев:2 раза

Любовь уже давно перемотана скотчем.

И у нас тоже как-то, знаешь, не клеится.

Пришли сдавать в ремонт, подошла наша очередь.

Но расставаться жалко, на тебе не видно лица.

Мы разные во всем, любовь свою не доносил.

Теряя где-то по пути билетами в корзинах.

С этих автобусов, они меня к тебе маршрутом.

Дома буду утром, люблю тебя без шуток.

Еду обратно радостный, пишу в заметках текст.

Ехать всего то пол часа, но я люблю переезды.

Улыбка на лице, нет ничего ведь отрицательного.

Прошлые шрамы?

Да не болят эти ссадины.

Наплевал, с тобой ведь действительно счастлив.

Идем на улицу, плевать что дождь сейчас час лил.

Я помню это все, прости, но придется забыть.

И от дождя у нас появились зонты.

Зато у тебя будет кольцо золотое.

И вся любовь в итоге не сведется к анатомии.

В твоих чувствах другой теперь сам утонет.

Будут сплетаться в одно, две ваших разных ладони.

Припев:2 раза

Любовь уже давно перемотана скотчем.

И у нас тоже как-то, знаешь, не клеится.

Пришли сдавать в ремонт, подошла наша очередь.

Но расставаться жалко, на тебе не видно лица.

Тебе тягнув до себе обома руками.

Життя не кіно, але ти грало як на камеру.

Задають питання — відчуваємо себе знавцями.

Навколо цілий світ, але я зламав по краю.

Упакував свої почуття разом із тими квітами.

Вони нас бачили на вулицях, а ми де?

На побаченні.

Холодно.

Ходімо вип'ємо дешеву каву.

Сходимо в кіно колись тільки якщо накопичимо.

Але немає грошей, ми намагаємося накопичувати почуття.

Кличеш до себе, але я так не хочу з тобою.

Сидітиму вдома, ти теж сидиш удома.

І як нас стисло так разом — це життя позаду ж.

Люблю тебе, я сам це усвідомлюю.

Зараз би багато чого віддав за серпень і липень.

Але життя змінюється і нам час змінюватися теж.

Почуття до одних закінчуються, але з іншими продовжаться.

Приспів: 2 рази

Кохання вже давно перемотане скотчем.

І у нас теж якось, знаєш, не клеїться.

Прийшли здавати в ремонт, підійшла наша черга.

Але розлучатися шкода, на тебе не видно обличчя.

Ми різні у всьому, любов свою не доносив.

Втрачаючи десь по шляху квитками в кошиках.

З цих автобусів, вони мене до тебе маршрутом.

Будинки буду вранці, люблю тебе без жартів.

Їду назад радісний, пишу в примітках текст.

Їхати всього то півгодини, але я люблю переїзди.

Посмішка на особі, адже нічого немає негативного.

Минули шрами?

Так не болять ці садна.

Наплював, адже з тобою справді щасливий.

Ідемо на вулицю, плювати що дощ зараз годину лив.

Я пам'ятаю це все, вибач, але доведеться забути.

І від дощу у нас з'явилися парасольки.

Зате у тебе буде кільце золоте.

І вся любов в результаті не зведеться до анатомії.

У твоїх почуттях інший тепер сам потоне.

Сплітатимуться в одно, дві ваші різні долоні.

Приспів: 2 рази

Кохання вже давно перемотане скотчем.

І у нас теж якось, знаєш, не клеїться.

Прийшли здавати в ремонт, підійшла наша черга.

Але розлучатися шкода, на тебе не видно обличчя.