Комната - Nebo7

а в этой комнате.

сегодня ты и я,

а завтра кто-то другой.

А в этой комнате сегодня новая ссора.

Сколько их было, помнишь?

Не сосчитать.

За сотню.

Сколько их будет еще, если уже потерян счет.

Нам параллельно и один другого не пересечет.

А в этой комнате лишь обиды и слезы.

Больше друг другу никто, теперь у нас новый лозунг:

«Я ненавижу тебя».

Кричали бы синхронно.

Но теперь мы вместе только любовь хороним.

А в этой комнате слышно как тикают часы.

Два года давно позади.

Я тут один, ты с ним.

И про любовь не снимут фильмов.

снимут.

но не про нашу.

и в моей комнате темно, сыро, скучно и страшно.

в твоей тепло и уютно.

там с каждым годом все лучше.

в моем окне даже изредка обычный лучик.

от твоего до моего можно достать глазами.

снова задвинуты шторы.

и табличка «занято».

а в твоей комнате любовь, а в моей разбита.

откуда все это знаю?

все просто — я же был там.

и ты в моей была тоже.

вот почему- там бардак.

искала слово «ненавижу», ну, а я в твоей — «да.»

перерывал аккуратно, боясь даже коснуться.

не находил, бродил потом по грязным улицам.

а ты кидала и била все в поисках слова.

все, что сумел — сохранил, но все тут разве словишь.

ты в моем зеркале — чудо.

я в твоем зеркале — гуп.

ты у меня в фотоальбом, я у тебя — в игру.

ты у меня — всегда со мной, а у тебя я спратан.

ты — на первом месте.

а я в десятке пятом.

ты у меня — одна.

я у тебя — никто.

сейчас давай просто тихо, а этот топот на потом.

сейчас просто молчим.

а в цій кімнаті.

сьогодні ти і я,

а завтра хтось інший.

А в цій кімнаті сьогодні нова сварка.

Скільки їх було, пам'ятаєш?

Не порахувати.

За сотню.

Скільки їх буде ще, якщо вже втрачено рахунок.

Нам паралельно і один одного не перетне.

А в цій кімнаті лише образи і сльози.

Більше один одному ніхто, тепер у нас нове гасло:

"Я ненавиджу тебе".

Кричали би синхронно.

Але тепер ми разом тільки любов ховаємо.

А в цій кімнаті чутно як цокає годинник.

Два роки давно позаду.

Я тут один, ти з ним.

І про кохання не знімуть фільмів.

знімуть.

але не про нашу.

і в моїй кімнаті темно, сиро, нудно і страшно.

у твоїй тепло і затишно.

там із кожним роком все краще.

у моєму вікні навіть зрідка звичайний промінчик.

від твого до мого можна дістати очима.

знову засунуті штори.

та табличка «зайнято».

а в твоєї кімнаті любов, а в моєї розбита.

звідки це все знаю?

все просто — я ж був там.

і ти в моєю була теж.

ось чому там бардак.

шукала слово «ненавиджу», ну, а я в твоєї — так.

переривав акуратно, боячись навіть торкнутися.

не знаходив, блукав потім по брудних вулицях.

а ти кидала і била все в пошуках слова.

все, що зумів—зберіг, але все тут хіба зловишся.

ти в моєму дзеркалі — диво.

я в твоїм дзеркалі — гуп.

ти у мене у фотоальбом, я у тебе — в гру.

ти у мене — завжди зі мною, а у тебе я спратан.

ти - на першому місці.

а я в десятці п'ятому.

ти в мене єдина.

я у тебе — ніхто.

зараз давай просто тихо, а цей тупіт на потім.

зараз просто мовчимо.