До фильтра - Nebo7

Припев:

Просыпайся, нас ограбили.

Что забрали?

Давай поищем.

Такие вещи воровать не правильно.

Без таких вещей вообще люди нищие.

Нас ограбили, просыпайся.

Ничего не вернуть через год.

Телефонные разговоры под спайсом.

И куча других забот.

Ненавидя себя, падаю и спотыкаюсь.

В чужих квартирах, на отходосах тратим молодость.

Еду за кладом, в плеере побольше громкости.

Ищу еще добра во мне не так уж много есть.

Придет весна, весна — мне будет жить попроще.

На морозе добираться с попутчиками ночью.

Туда, куда вы точно свой нос и не сунете.

Был человеком, но теперь растворюсь в суете.

Ненавидя себя, даже не смотрю в зеркала.

Капля дождя, как секунда, время все тикало.

Хочу детство и залипаю в никелодеон.

Нет запаха женских духов, есть запах одеколона.

Вы достойны утонуть на дне.

Как растение, которые не знает корней.

Дом работа, работа дом и супермаркет.

Приключенческий роман на два листа бумаги.

Припев:

Выбираю в своем плеере грузовую песню.

Много людей, но меня люди особо не бесят.

Люблю молчать, игнорируя вопросы.

«Может сигу?»

Не курю, я же вроде бросил.

Пойдет на пользу, получится дожить до старости.

Услышал что был никем и вдруг стал MC.

Ну да, но не расту уже, я не растение.

Каждую ночь за музыкой, забывая о постели.

Человек без лица я все тебе отдал.

Может не за любовь?

Давайте нет ребята.

К черту все эти альбомы уже хочу все кинуть.

Ведь не получится тогда же накопить на квартиру.

А мне то надо как-то жить, нет не хочу я ждать.

Пишу истории соседей по этажам.

Завуалирую, лови истории района.

Бытовыйским Саша и кто е. ет Алену.

Припев.

Туши бычок, я почти догорел до фильтра.

Некуда спешить, меня же утром то не видно.

Я по ночам пытаюсь создавать планету.

Для тех кто меня нашел где-то в интернете.

Приспів:

Прокидайся, нас пограбували.

Що забрали?

Давай шукаємо.

Такі речі красти не правильно.

Без таких речей взагалі люди жебраки.

Нас пограбували, прокидайся.

Нічого не повернути через рік.

Телефонні розмови під спайсом

І купа інших турбот.

Ненавидячи себе, падаю і спотикаюся.

У чужих квартирах, на відходах витрачаємо молодість.

Їду за скарбом, у плеєрі побільше гучності.

Шукаю ще добра в мене не так вже багато є.

Прийде весна, весна — мені житиме простіше.

На морозі добиратися з попутниками вночі.

Туди, куди ви точно свій ніс і не сунете.

Був людиною, але тепер розчинюся в метушні.

Ненавидячи себе, навіть не дивлюся в дзеркала.

Крапля дощу, як секунда, час все тицяло.

Хочу дитинство і залипаю в нікелодеон.

Немає запаху жіночих парфумів, є запах одеколону.

Ви гідні потонути на дні.

Як рослина, яка не знає коріння.

Будинок робота, робота будинок і супермаркет.

Пригодницький роман на два аркуші паперу.

Приспів:

Вибираю у своєму плеєрі вантажну пісню.

Багато людей, але мене люди особливо не бесять.

Люблю мовчати, ігноруючи питання.

"Може сигу?"

Не курю, я ж наче кинув.

Піде на користь, вийде дожити до старості.

Почув що був ніким і раптом став MC.

Ну, так, але не зростаю вже, я не рослина.

Щоночі за музикою, забуваючи про ліжка.

Людина без обличчя я все тобі віддала.

Може не за любов?

Давайте нема хлопці.

До біса всі ці альбоми вже хочу все кинути.

Адже не вийде тоді ж накопичити на квартиру.

А мені то треба якось жити, ні не хочу я чекати.

Пишу історії сусідів по поверхах.

Завуалірую, лови історії району.

Побутовським Саша і хто є.Алену.

Приспів.

Туши бичок, я майже догорів до фільтра.

Нікуди поспішати, мене вранці то не видно.

Я по ночах намагаюся створювати планету.

Для тих хто мене знайшов десь в Інтернеті.