Сёстры печали - Nautilus Pompilius

У реки, где со смертью назначена встреча,

У моста, где готовятся к страшным прыжкам.

Кто-то нежно кладет тебе руки на плечи

И подносит огонь к побелевшим губам.

Это сестры печали, живущие в ивах,

Их глаза словно свечи, а голос туман,

В эту ночь ты поймешь, как они терпеливы,

Как они снисходительны к нам,

К грешным и праведным нам.

Припев:

Жены радости пьют твое время как воду,

А сестры печали внезапны, как дождь,

Женам радости в тягость дороги свободы,

А сестры печали идут за тобой.

Проигрыш.

Если ты попадешь туда, где воздух так тонок,

Смело их позови я не буду мешать,

Посмотри на них так, как смотрит ребенок,

Передай им привет и останься у них,

Останься у них ночевать, останься у них ночевать.

Припев:

Жены радости пьют твое время как воду,

А сестры печали внезапны как дождь.

Женам радости в тягость дороги свободы,

А сестры печали идут за тобой,

Идут за тобой, пока не умрешь, идут за тобой.

У річки, де зі смертю призначено зустріч,

Біля мосту, де готуються до страшних стрибків.

Хтось ніжно кладе тобі руки на плечі

І підносить вогонь до побілілих губ.

Це сестри печалі, що живуть у вербах,

Їхні очі немов свічки, а голос туман,

Цієї ночі ти зрозумієш, як вони терплячі,

Як вони поблажливі до нас,

До грішних і праведних нам.

Приспів:

Дружини радості п'ють твій час, як воду,

А сестри печалі раптові, як дощ,

Дружинам радості в тяжкість дороги свободи,

А сестри печалі йдуть за тобою.

Програш.

Якщо ти потрапиш туди, де повітря таке тонке,

Сміливо їх поклич я не заважатиму,

Подивися на них так, як дивиться дитина,

Передай їм привіт і залишися у них,

Залишся в них ночувати, залишись у них ночувати.

Приспів:

Дружини радості п'ють твій час, як воду,

А сестри печалі раптові як дощ.

Дружинам радості в тяжкість дороги свободи,

А сестри печалі йдуть за тобою,

Ідуть за тобою, поки не помреш, ідуть за тобою.