Крылья - Nautilus Pompilius

Ты снимаешь вечернее платье, стоя лицом к стене,

И я вижу свежие шрамы на гладкой, как бархат, спине.

Мне хочется плакать от боли или забыться во сне.

Где твои крылья, которые так нравились мне?

Где твои крылья, которые нравились мне?

Где твои крылья, которые нравились мне?

Когда-то у нас было время, теперь у нас есть дела

Доказывать, что сильный жрёт слабых, доказывать, что сажа бела.

Мы все потеряли что-то на этой безумной войне.

Кстати, где твои крылья, которые нравились мне?

Где твои крылья, которые нравились мне?

Где твои крылья, которые нравились мне?

Я не спрашиваю, сколько у тебя денег, не спрашиваю, сколько мужей.

Я вижу, ты боишься открытых окон и верхних этажей.

И если завтра начнётся пожар, и всё здание будет в огне,

Мы погибнем без этих крыльев, которые нравились мне.

Где твои крылья, которые нравились мне?

Где твои крылья, которые нравились мне?

Ти знімаєш вечірню сукню, стоячи обличчям до стіни,

І я бачу свіжі шрами на гладкій, як оксамит, спині.

Мені хочеться плакати від болю чи забути уві сні.

Де твої крила, які мені так подобалися?

Де твої крила, які мені подобалися?

Де твої крила, які мені подобалися?

Колись у нас був час, тепер у нас є справи

Доводити, що сильний жере слабких, доводити, що сажа біла.

Ми всі втратили щось на цій шаленій війні.

До речі, де твої крила, які мені подобалися?

Де твої крила, які мені подобалися?

Де твої крила, які мені подобалися?

Я не питаю, скільки в тебе грошей, не питаю, скільки чоловіків.

Я бачу, ти боїшся відкритих вікон та верхніх поверхів.

І якщо завтра почнеться пожежа, і вся будівля буде у вогні,

Ми загинемо без цих крил, які мені подобалися.

Де твої крила, які мені подобалися?

Де твої крила, які мені подобалися?