На берегу безымянной реки - Nautilus Pompilius

Мы будем жить с тобой

В маленькой хижине,

На берегу очень дикой реки.

Никто и никогда, поверь,

Не будет обиженным

На то, что когда-то покинул пески.

На берегу очень дикой реки,

На берегу этой тихой реки.

В дебрях чужих у священной воды,

В теплых лесах безымянной реки.

Движенья твои очень скоро станут плавными,

Походка и жесты осторожны и легки.

Никто и никогда не вспомнит самого главного

У безмятежной и медленной реки.

На берегу очень дикой реки,

На берегу этой тихой реки.

В дебрях чужих у священной воды,

В теплых лесах безымянной реки.

И если когда-нибудь случится беда,

Найди верный камень там, где скалы у реки.

Прочти то, что высекла холодная вода,

Но ты эту тайну навсегда сбереги.

На берегу очень дикой реки,

На берегу этой тихой реки.

В дебрях чужих у священной воды,

В теплых лесах безымянной реки.

Ми житимемо з тобою

У маленькій хатині,

На березі дуже дикої річки.

Ніхто і ніколи, повір,

Не буде скривдженим

На те, що колись покинув піски.

На березі дуже дикої річки,

На березі тихої річки.

У нетрях чужих біля священної води,

У теплих лісах безіменної річки.

Рухи твої скоро стануть плавними,

Хода і жести обережні та легкі.

Ніхто і ніколи не згадає найголовнішого

У безтурботної та повільної річки.

На березі дуже дикої річки,

На березі тихої річки.

У нетрях чужих біля священної води,

У теплих лісах безіменної річки.

І якщо колись трапиться біда,

Знайди камінь там, де скелі біля річки.

Прочитай те, що висікла холодна вода,

Але ти цю таємницю назавжди збережи.

На березі дуже дикої річки,

На березі тихої річки.

У нетрях чужих біля священної води,

У теплих лісах безіменної річки.