Люди на холме - Nautilus Pompilius

Мы лежим под одуванчиковым солнцем

И под нами крутится-тся-тся Земля.

Она больше, чем моя голова,

В ней хватит места для тебя и меня.

Мы лежим на склоне холма,

Кверху ногами на склоне холма.

Люди на холме кричат и сходят с ума,

О том, кто сидит на вершине холма.

Припев:

Но у холма нет вершины,

У холма нет вершины,

Он круглый, как эта Земля.

У холма нет вершины,

У холма нет вершины,

Он круглый как эта Земля.

Проигрыш.

Иногда мне кажется, что я должен встать

И отнести тебя, как дитя.

Броситься вместе с вершины холма,

Так будет лучше для тебя и меня.

Но мы лежим на склоне холма

И мне кажется, что это все ерунда.

Люди на холме кричат и сходят с ума,

Разбиваются падая с вершины холма.

Припев:

Но у холма нет вершины,

У холма нет вершины,

Об этом знаем ты и я.

Но у холма нет вершины,

У холма нет вершины,

Об этом знаем ты и я.

У холма нет вершины, у холма нет вершины,

У холма нет вершины — я люблю тебя.

У холма нет вершины, у холма нет вершины,

У холма нет вершины — я люблю тебя.

Я люблю тебя…

Я люблю тебя…

Я люблю тебя…

Я люблю тебя…

Я люблю тебя…

Ми лежить під кульбабовим сонцем

І під нами крутиться Земля.

Вона більша, ніж моя голова,

У неї вистачить місця для тебе і мене.

Ми лежить на схилі пагорба,

Догори ногами на схилі пагорба.

Люди на пагорбі кричать і сходять з розуму,

Про того, хто сидить на вершині пагорба.

Приспів:

Але у пагорба немає вершини,

У пагорба немає вершини,

Він круглий, як ця Земля.

У пагорба немає вершини,

У пагорба немає вершини,

Він круглий як ця Земля.

Програш.

Іноді мені здається, що я повинен встати

І віднести тебе, як дитя.

Кинутися разом з вершини пагорба,

Так буде краще для тебе і мене.

Але ми лежимо на схилі пагорба

І мені здається, що це все нісенітниця.

Люди на пагорбі кричать і сходять з розуму,

Розбиваються падаючи з вершини пагорба.

Приспів:

Але у пагорба немає вершини,

У пагорба немає вершини,

Про це знаємо ти і я.

Але у пагорба немає вершини,

У пагорба немає вершини,

Про це знаємо ти і я.

У пагорба немає вершини, у пагорба немає вершини,

У пагорба немає вершини — я люблю тебе.

У пагорба немає вершини, у пагорба немає вершини,

У пагорба немає вершини — я люблю тебе.

Я люблю тебе…

Я люблю тебе…

Я люблю тебе…

Я люблю тебе…

Я люблю тебе…