Прогулки по воде - Nautilus Pompilius

С причала рыбачил апостол Андрей,

А спаситель ходил по воде,

И Андрей доставал из воды пескарей,

А спаситель — погибших людей.

И Андрей закричал: «Я покину причал,

Если ты мне откроешь секрет»

И спаситель ответил: «Спокойно, Андрей,

Никакого секрета здесь нет.»

Видишь, там, на горе возвышается крест,

Под ним десяток солдат, повиси-ка на нём,

А когда надоест — возвращайся назад,

Гулять по воде, гулять по воде, гулять по воде со мной.

Но, учитель, на касках блистают рога,

Чёрный ворон кружит над крестом,

Объясни мне сейчас, пожалей дурака,

А распятье оставь на потом.

Онемел спаситель и топнул в сердцах

По водной глади ногой:

«Ты и верно дурак» и Андрей в слезах

Побрёл с пескарями домой.

З причалу рибалив апостол Андрій,

А рятівник ходив по воді,

І Андрій діставав із води піскарів,

А рятівник – загиблих людей.

І Андрій закричав: «Я покину причал,

Якщо ти мені відкриєш секрет»

І рятівник відповів: «Спокійно, Андрію,

Ніякого секрету тут немає.

Бачиш, там, на горі височить хрест,

Під ним десяток солдатів, повиси-но на ньому,

А коли набридне — повертайся назад,

Гуляти по воді, гуляти по воді, гуляти по воді зі мною.

Але, учитель, на касках блищать роги,

Чорний ворон кружляє над хрестом,

Поясни мені зараз, пожалей дурня,

А розп'яття залиш на потім.

Онімів рятівник і тупнув у серцях

По водній гладі ногою:

«Ти і правда дурень» та Андрій у сльозах

Побрів із піскарями додому.