Странники в ночи - Nautilus Pompilius

Словно странники в ночи,

Мы по улице прошли

И расстались навсегда.

Словно странники в ночи.

В чем был смысл этих встреч,

Я не знаю хоть убей —

Но я знаю, мы плывём,

Чтобы встретиться опять.

И по улице пройти

И друг-друга не узнать.

Мы расстались навсегда,

Возле желтых фонарей

И пошли своим путем.

Словно странники в ночи,

Не жалея ни о чем.

Словно странники в ночи.

Но я верю мы умрем,

Чтобы встретится опять.

И по улице пройти

И друг друга не узнать.

И пойти своим путем.

Словно странники в ночи,

Не жалея ни о чем.

Словно странники в ночи.

Немов мандрівники вночі,

Ми по вулиці пройшли

І розлучилися назавжди.

Немов мандрівники вночі.

У чому був сенс цих зустрічей,

Я не знаю хоч убий—

Але я знаю, ми пливемо,

Щоб зустрітись знову.

І по вулиці пройти

І друг-друга не дізнатися.

Ми розлучилися назавжди,

Біля жовтих ліхтарів

І пішли своїм шляхом.

Немов мандрівники вночі,

Не шкодуючи ні про що.

Немов мандрівники вночі.

Але я вірю ми помремо,

Щоб зустрінеться знову.

І по вулиці пройти

І один одного не дізнатися.

І піти своїм шляхом.

Немов мандрівники вночі,

Не шкодуючи ні про що.

Немов мандрівники вночі.