К Элоизе - Nautilus Pompilius

Голубые океаны, реки, полные твоей любви.

Я запомню навеки: ты обожала цветы.

Неизведанные страны, карты утонувших кораблей

Я оставлю на камне у могилы твоей.

Я дарил тебе розы, розы были из кошмарных снов,

Сны пропитаны дымом, а цветы мышьяком.

Даже злые собаки ночью не решались гавкать вслух,

Когда читал тебе книжки про косматых старух.

Пой, пой вместе со мной

Страшную сказку «Я буду с тобой».

Ты, я — вместе всегда

На желтой картинке с черной каймой.

И в руках моих сабля и в зубах моих нож,

Мы садимся в кораблик, отправляемся в путь.

Ну что ж, мой ангел!

Небо в серую полоску, как стеклянные глаза твои

Я закрою навечно, завяжу узелки.

Эти шелковые ленты, эта плюшевая борода.

Все будет мгновенно, ты умрешь навсегда.

Спи, спи, Элоиза моя,

Я буду надежно твой сон охранять.

Ты, я, радость усни.

В доме давно уж погасли огни.

Я спою тебе сказку о печальной любви,

О глухой королеве, о слепом короле,

Спи, мой ангел.

Блакитні океани, річки, сповнені твоєї любові.

Я запам'ятаю навіки: ти любила квіти.

Невідомі країни, карти потонулих кораблів

Я залишу на камені біля могили твоєї.

Я дарував тобі троянди, троянди були з жахливих снів,

Сни просякнуті димом, а квіти миш'яком.

Навіть злі собаки вночі не вирішувалися гавкати вголос,

Коли читав тобі книжки про кудлатих старих.

Співай, співай разом зі мною

Страшну казку «Я буду з тобою».

Ти, я— разом завжди

На жовтій картинці з чорною облямівкою.

І в руках моїх шабля і в зубах моїх ніж,

Ми сідаємо в корабель, вирушаємо в шлях.

Ну що ж, мій ангел!

Небо в сіру смужку, як скляні очі твої

Я закрию надовго, зав'яжу вузлики.

Ці шовкові стрічки, ця плюшева борода.

Все буде миттєво, ти помреш назавжди.

Спи, спи, Елоїза моя,

Я буду надійно твій сон охороняти.

Ти, я, радість засни.

У будинку давно вже згасли вогні.

Я заспіваю тобі казку про сумне кохання,

Про глуху королеву, про сліпого короля,

Спи, мій янгол.