Человек без имени - Nautilus Pompilius

Всего золота мира мало,

Чтобы купить тебе счастье.

Всех замков и банков не хватит,

Чтобы вместить твои страсти.

Невозмутимый странник,

Неустрашенный адом.

Ты — Человек без имени,

Мне страшно с тобою рядом.

Проигрыш.

Ты проснулся сегодня рано

И вышел на большую дорогу

И тотчас все ракетные части

Объявили боевую тревогу.

И если случится комета,

Ты ее остановишь взглядом.

Ты — Человек без имени,

Я счастлив с тобою рядом.

Припев:

Возьми меня, возьми,

На край земли.

От крысиных бегов,

От мышиной возни.

И если есть этот край,

Мы с него прыгнем вниз.

Пока мы будем лететь,

Мы будем лететь,

Мы забудем эту жизнь.

Проигрыш.

Всех женщин мира не хватит,

Чтобы принять твои ласки.

Всем стрелам и пулям армий,

Ты подставишь себя без опаски.

Непокоренный пленник,

Не замечающий стражи.

Ты — Человек без имени,

Нагой человек без поклажи.

Припев:

Возьми меня, возьми,

На край земли.

От крысиных бегов,

От мышиной возни.

И если есть этот край,

Мы с него прыгнем вниз.

Пока мы будем лететь,

Мы будем лететь,

Мы забудем эту жизнь.

Усього золота світу мало,

Щоб купити тобі щастя.

Усіх замків і банків не вистачить,

Щоб помістити твої пристрасті.

Непорушний мандрівник,

Нестрашений пеклом.

Ти — Людина без імені,

Мені страшно з тобою поруч.

Програш.

Ти прокинувся сьогодні рано

І вийшов на велику дорогу

І відразу всі ракетні частини

Оголосили бойову тривогу.

І якщо станеться комета,

Ти її зупиниш поглядом.

Ти — Людина без імені,

Я щасливий з тобою поруч.

Приспів:

Візьми мене, візьми,

На край землі.

Від щурівих бігів,

Від мишиної метушні.

І якщо є цей край,

Ми з нього стрибнемо вниз.

Поки ми будемо летіти,

Ми будемо летіти,

Ми забудемо це життя.

Програш.

Усіх жінок світу не вистачить,

Щоб прийняти твої ласки.

Всім стрілам і кулям армій,

Ти підставиш себе без побоювання.

Нескорений бранець,

Не помічає варти.

Ти — Людина без імені,

Гола людина без поклажі.

Приспів:

Візьми мене, візьми,

На край землі.

Від щурівих бігів,

Від мишиної метушні.

І якщо є цей край,

Ми з нього стрибнемо вниз.

Поки ми будемо летіти,

Ми будемо летіти,

Ми забудемо це життя.