Бесы - Nautilus Pompilius

Я созрел душой для светлых,

Светлых и прозрачных дней.

Стал взор мой бел,

Как монашеская постель.

Я несу свой огонь не таясь,

Не боясь от него сгореть,

Но послушай как страшно звучит,

Стучится в окно метель.

Каждый клубок пурги,

Этой пурги живой,

Свет фонарей отражен

Окнами злобных глаз.

Бесы зовут наружу

В стужу уйти с пургой,

Туда, где мертва вода,

Туда, где дурманит газ.

Припев:

Белые стены храните, спасите нас,

Без глаз в которых соблазны,

Без слов в которых беда.

Молчанье мое — заклинанье мое,

Темнота — моя больная сестра.

Пока я жив, пока я жив,

Они не войдут сюда…

Они не войдут сюда…

Они не войдут сюда…

Они не войдут сюда…

Бесы просят служить,

Но я не служу никому.

Даже себе даже тебе,

Даже тому чья власть.

И если Он еще жив,

То я не служу и Ему.

Я украл ровно столько огня,

Чтобы больше его не красть.

Бесы грохочут по крыше,

На крыше — такая ночь.

Длинная ночь для того,

Для того, кто не может ждать,

Но она улетит быстрее,

Быстрее, чем птица прочь.

Если б я точно не знал,

Я бы не стал гадать.

Припев:

Белые стены храните, спасите нас,

Без глаз в которых соблазны,

Без слов в которых беда.

Молчанье мое — заклинанье мое,

Темнота — моя больная сестра.

Пока я жив, пока я жив,

Они не войдут сюда…

Они не войдут сюда…

Они не войдут сюда…

Они не войдут сюда…

Проигрыш.

Я созрел душой для светлых,

Светлых и прозрачных дней.

Стал взор мой бел,

Как монашеская постель…

Я дозрів душею для світлих,

Світлих і прозорих днів.

Став погляд мій білий,

Як чернеча постіль.

Я несу свій вогонь не таючись,

Не боячись від нього згоріти,

Але послухай як страшно звучить,

Стукає у вікно хуртовина.

Кожен клубок пурги,

Цієї пурги живої,

Світло ліхтарів відображено

Вікнами злих очей.

Демони звуть назовні

У холодну піти з пургою,

Туди, де мертва вода,

Туди, де дурманить газ.

Приспів:

Білі стіни бережіть, врятуйте нас,

Без очей у яких спокуси,

Без слів у яких біда.

Мовчання моє — заклинання моє,

Темрява — моя хвора сестра.

Поки я живий, поки я живий,

Вони не ввійдуть сюди…

Вони не ввійдуть сюди…

Вони не ввійдуть сюди…

Вони не ввійдуть сюди…

Демони просять служити,

Але я не служу нікому.

Навіть собі навіть тобі,

Навіть тому чия влада.

І якщо Він ще живий,

То я не служу і Йому.

Я вкрав рівно стільки вогню,

Щоб більше його не красти.

Демони гуркочуть по даху,

На даху — така ніч.

Довга ніч для того,

Для того, хто не може чекати,

Але вона полетить швидше,

Швидше, ніж птах геть.

Якщо б я точно не знав,

Я не став гадати.

Приспів:

Білі стіни бережіть, врятуйте нас,

Без очей у яких спокуси,

Без слів у яких біда.

Мовчання моє — заклинання моє,

Темрява — моя хвора сестра.

Поки я живий, поки я живий,

Вони не ввійдуть сюди…

Вони не ввійдуть сюди…

Вони не ввійдуть сюди…

Вони не ввійдуть сюди…

Програш.

Я дозрів душею для світлих,

Світлих і прозорих днів.

Став погляд мій білий,

Як чернеча постіль.