Белая стена - Nautilus Pompilius

Я стою у окна, я смотрю за окно,

Я считаю шаги,

Ещё вчера я видел дома на другом берегу

Неподвижной реки.

Но опустился туман, больше нет ничего,

Не видно ничего, не видно и нет огней.

Я стою с тобой перед белой стеной,

Мы стоим одни,

Белая стена смотри не смотри,

И пой ей песню не пой.

Она не расскажет тебе

Того, что будет со мной.

И что же, что же приключится

С тобой и со мной.

Я закрою глаза рукой,

Чтобы память вернула мне,

Вернула хотя бы во сне

Воду в реке, дома за рекой.

Мы стоим перед белой стеной,

Стоим перед белой стеной.

Стоим перед белой стеной.

Я открываю окно, я впускаю туман,

Я шепчу имена,

Одну звали Лето другую Осень,

А третью бесспорно Весна.

Но они вошли в туман и не вышли назад,

Попробуй, попробуй их догони.

Мы стоим с тобой перед белой стеной,

Перед белой стеной одни,

Белая стена, кричи не кричи,

И бей кулаками не бей.

Она не расскажет тебе

Того, что есть там, за ней.

И есть ли, есть ли хоть что-то,

Хоть что-то за ней.

Я закрою глаза рукой,

Чтобы память вернула мне,

Вернула хотя бы во сне

Воду в реке, дома за рекой.

Но ты остаешься со мной,

Белая перед белой стеной,

Ты остаешься со мной.

Я стою у окна, я смотрю за окно,

Я считаю шаги.

Я стою с тобой перед белой стеной,

Мы стоим одни.

Я стою біля вікна, я дивлюся за вікно,

Я вважаю кроки,

Ще вчора я бачив будинки на іншому березі

Нерухлива річка.

Але опустився туман, більше немає нічого,

Не видно нічого, не видно і немає вогнів.

Я стою з тобою перед білою стіною,

Ми стоїмо одні,

Біла стіна дивись не дивися,

І спів їй пісню не спів.

Вона не розкаже тобі

Того, що буде зі мною.

І що, що, що станеться

З тобою і зі мною.

Я заплющу очі рукою,

Щоб пам'ять повернула мені,

Повернула хоча б у сні

Воду в річці, будинки за річкою.

Ми стоїмо перед білою стіною,

Стоїмо перед білою стіною.

Стоїмо перед білою стіною.

Я відчиняю вікно, я впускаю туман,

Я шепочу імена,

Одну звали Літо іншу Осінь,

А третю безперечно Весна.

Але вони увійшли в туман і не вийшли назад,

Спробуй, спробуй їх наздожени.

Ми стоїмо з тобою перед білою стіною,

Перед білою стіною одні,

Біла стіна, кричи не кричи,

І бий кулаками не бий.

Вона не розкаже тобі

Того, що є там, за нею.

І є, чи є, чи хоч щось,

Хоч щось за неї.

Я заплющу очі рукою,

Щоб пам'ять повернула мені,

Повернула хоча б у сні

Воду в річці, будинки за річкою.

Але ти залишаєшся зі мною,

Біла перед білою стіною,

Ти залишаєшся зі мною.

Я стою біля вікна, я дивлюся за вікно,

Я вважаю кроки.

Я стою з тобою перед білою стіною,

Ми стоїмо одні.