Zueinander - Monika Martin

Zueinander führt der Weg,

den der Morgen mit uns geht.

Zueinander, noch einmal,

alles and´re ist egal.

In uns beiden fand die Zeit

eine neue Zärtlichkeit.

Zueinander, immer mehr,

zueinander, miteinander,

schön und schwer.

Liebe war nur noch ein Wort,

um zu bleiben, ging ich fort.

Neugeboren aufgewacht

sind wir beide nach der Nacht.

Miteinander glücklich sein,

nichts bereu´n und nichts verzeih´n.

Aufeinander zuzugeh´n,

in den Augen, dieses Staunen

ist so schön.

Zueinander führt der Weg,

den der Morgen mit uns geht.

Zueinander, schön und schwer,

zueinander, miteinander,

immer mehr.

Шлях веде один до одного

що ранок йде з нами.

один до одного, ще раз,

все інше не має значення.

Ми обидва знайшли час

нова ніжність.

один до одного все більше і більше

один до одного, один до одного,

красивий і важкий.

кохання було лише словом

залишитися я залишив.

Новонароджений прокинувся

ми обидва після ночі

будьте щасливі разом

ні про що не шкодувати і нічого не прощати.

підходити один до одного

в очах це здивування

це так красиво.

Шлях веде один до одного

що ранок йде з нами.

Один одному красиві й важкі,

один до одного, один до одного,

завжди більше.