Оглянись - Многоточие

Эй, оглянись — жизни вглядись в глаза:

Это то, что ты всегда искал?

Это то, что ты всегда хотел?

Да или нет?

Эй, оглянись:

Жизни главная плата даёт сбои.

Расплата на плахе истории в очередной плаката вони.

Путь до зверя в тебе — один клик мышкой.

За передышкой новый удар, и ты опять под мушкой.

Пушки снова в деле.

И генералы в угаре,

Тостуют за новое время.

Пришло их время.

Семя войн брошено —

Дальше не сложно им.

И победим будет человек в борьбе с собой самим.

Врата Бога на границах, на картах и в душах.

И в наших стужах добрых прохожих почти не осталось.

За 10 лет литургия умов, брошен балласт.

Пусть тьма ненасытных животов и пошлых глаз.

Нас тянет дно.

Хоть весь мир кричит, что мы — говно,

Но есть пара НО:

Мы не говно и не пойдём на дно.

Плети веретено и думай головой!

Как можно в 21ом истреблять соседей одной веры с тобой?

Тогда, что есть твоя вера?

Крест на пупе попа, смердящий серой?

Снова ложь этой системы.

У нас воруют время, сжигая в пробках.

А нас волнуют быстрые деньги, кони, коробки.

Продукты новых технологий идут «на ура»,

Но через время замечаешь высоту забора:

Свободы меньше, страха больше.

Вдруг нет мобилы и GPRS: что будешь делать дальше?:

Зависимость предполагает границы движения.

Выйди из двери: что ты там видишь каждый день?

Там не выхода!

Но есть право выбора!

Так будь его достоин:

Либо ты — раб зла, либо ты — добра воин.

Природа — соль, Земля — мать, мы — её боль

«Так сохраним её, люди!" — молит ребёнок твой!

Пусть повторяюсь и кто-то скажет впустую.

Но верю: слово ляжет бальзамом на душу живую.

Надо поднять глаза, чтобы увидеть высь!

Мир в наших руках, просто оглянись!

Оглянись и очнись!

Жизни вглядись в глаза:

Это то, что ты всегда искал?

Это то, что ты всегда хотел?

Да или нет?

Гей, озирнися життя вдивись у очі:

Це те, що ти завжди шукав?

Це те, що ти завжди хотів?

Так чи ні?

Гей, озирнись:

Життя головна плата дає збої.

Розплата на плаху історії в чергової плакату вони.

Шлях до звіра в тебе — один клік мишкою.

За перепочинком новий удар, і ти знову під мушкою.

Гармати знову в справі.

І генерали в чаді,

Тостують за новий час.

Настав їхній час.

Насіння війн кинуто—

Далі нескладно їм.

І переможемо буде людина в боротьбі з собою самим.

Брама Бога на кордонах, на картах і в душах.

І в наших стужах добрих перехожих майже не залишилося.

За 10 років літургія умів, кинуто баласт.

Нехай темрява ненаситних животів і вульгарних очей.

Нас тягне дно.

Хоч увесь світ кричить, що ми— гівно,

Але є пара АЛЕ:

Ми не говно і не підемо надно.

Плети веретено і думай головою!

Як можна в 21ом винищувати сусідів однієї віри з тобою?

Тоді що є твоя віра?

Хрест на пупі попа, що смердить сірою?

Знову брехня цієї системи.

У нас крадуть час, спалюючи в пробках.

А нас хвилюють швидкі гроші, коні, коробки.

Продукти нових технологій йдуть «на ура»,

Але через час помічаєш висоту огорожі:

Свободи менше, страху більше.

Раптом немає мобіли і GPRS: що робитимеш далі?:

Залежність передбачає межі руху.

Вийди з двері: що ти там бачиш щодня?

Там не виходу!

Але є право вибору!

Так будь його гідний:

Або ти - раб зла, або ти - добра воїн.

Природа — сіль, Земля — мати, ми — її біль

«Так збережемо її, люди!» — молить твоя дитина!

Нехай повторююсь і хтось скаже даремно.

Але вірю: слово ляже бальзамом на душу живу.

Потрібно підняти очі, щоб побачити височінь!

Світ у наших руках, просто озирнися!

Оглянься і очнуся!

Життя вдивись у очі:

Це те, що ти завжди шукав?

Це те, що ти завжди хотів?

Так чи ні?