Нас - Многоточие

Нас поделили на чужих и своих, до пахнущего порохом города один штрих.

Нас сталкивают лбами как безмозглых баранов, не в тени подвалов,

а с трибун концертных залов.

Из нас делают рабов, без слов, плетут нами паутину, ловцы умов.

Нас подают, как по заказу, когда угодно, мальчики сидят плотно, девочки с*сут в

*орно.

Нас лишили трезвости, взгляда глаз, из нас выкачивают душу, а не только нефть и

газ.

На нас пробуется всё от хитрых аллегорий, до конечных стадий секретных

технологий.

И с каждым годом нас всё меньше тысяч на сто, скрепят границы февральским

настом.

И поздно мужик подносить щепоть ко лбу, работать надо двумя руками,

когда идёшь ко дну.

Ведь всё идет к тому что уже близок час, когда на этом чернозёме больше не

будет нас…

Припев:

Продали Нас… Предали Нас… Потеряли в дороге…

Мы продали… Мы предали… Мы потерялись в дороге…

Мы слеплены из бесконечных войн и постоянных склок, много раз мы думали,

что мир этот у наших ног.

Мы верили слепо и глухо любили тиранов, а они дыры дуплили в наших сердцах и

карманах.

Мы падали ниц, перед убийцами Бога и только в болото приводила нас эта дорога.

Мы клялись, божились, но всё-таки нас заклеймили, мёртвой водою мы сами себя

напоили.

Отдали то, что нам принадлежало по праву, взамен получив одну отраву и дурную

славу.

Теперь с охотой чтим липкую макулатуру, что приходит с запада, забыв про свою

культуру.

Мы далеко не глупы, скорей истомлены, гуляющими ценами, огнём очередной войны.

И здесь не надо искать корни чьей-то вины, задумайся, молчаливые Мы…

Припев:

Продали Нас… Предали Нас… Потеряли в дороге…

Мы продали… Мы предали… Мы потерялись в дороге…

Нас невозможно победить…

Нас невозможно победить…

Нас невозможно победить…

Нас невозможно победить…

Непобедимы…

Нас поділили на чужих і своїх, до пахнутого порохом міста один штрих.

Нас зіштовхують лобами як безмозких баранів, не тіні підвалів,

а з трибун концертних залів.

З нас роблять рабів, без слів, плетуть нами павутину, ловці розумів.

Нас подають, як за замовленням, коли завгодно, хлопчики сидять щільно, дівчатка с*сут

* Орно.

Нас позбавили тверезості, погляду очей, з нас викачують душу, а не тільки нафту і

газ.

На нас пробується все від хитрих алегорій, до кінцевих стадій секретних

технологій.

І з кожним роком нас все менше тисяч на сто, скріплять кордони лютневим

настом.

І пізно мужик підносити тріску до лоба, працювати над двома руками,

коли йдеш до дна.

Адже все йде до тому що вже близька година, коли на цьому чорноземі більше не

буде нас…

Приспів:

Продали Нас... Зрадили Нас... Втратили в дорозі...

Ми продали... Ми зрадили... Ми загубилися в дорозі...

Ми склеєні з нескінченних воєн і постійних склок, багато разів ми думали,

що цей світ у наших ніг.

Ми вірили сліпо і глухо любили тиранів, а вони дірки дуплили в наших серцях і

кишенях.

Ми падали ниць, перед убивцями Бога і тільки в болото приводила нас ця дорога.

Ми клялися, божилися, але все-таки нас затаврували, мертвою водою ми самі себе

напоїли.

Віддали те, що нам належало по праву, натомість отримавши одну отруту і дурну

славу.

Тепер з полюванням шануємо липку макулатуру, що приходить із заходу, забувши про свою

культуру.

Ми далеко не дурні, швидше змучені, гуляючими цінами, вогнем чергової війни.

І тут не треба шукати коріння чиєїсь провини, задумайся, мовчазні Ми...

Приспів:

Продали Нас... Зрадили Нас... Втратили в дорозі...

Ми продали... Ми зрадили... Ми загубилися в дорозі...

Нас неможливо перемогти.

Нас неможливо перемогти.

Нас неможливо перемогти.

Нас неможливо перемогти.

Непереможні…