Кто не бахался... - Многоточие

Свет сквозь зелёное стекло пивной бутылки,

Жизнь перед глазами как Булгаковский роман!

Как будто нет ярких красок, чтобы выразить всю пылкость,

Зато кроткость убивает как зелёный дурман.

Баян ба- баян - вот открытие 90-х.

Подростков давно уже не цепляет план.

Бокс сменяет стакан, открывая в рай мостик.

Христа на кресте заменил демон Герман.

Многоточие из ран по рукам татуировками,

Количество отметин зависит от качества.

Иголками сегодня не только шьют обновки.

На этой почве братство превратилась в предательство.

Тиски сдавят горло, жгут сдавит руку,

Система не жалует неверных дилетантов.

Хозяйка Гертруда - трудная сука!

Прихожане прихождаются в дверях любых храмов.

Треснувшись с друзьями, в объятьях душной кухни.

Ты душу продаёшь, сам того не замечая.

Начиняя мозг белым, чтобы замертво рухнуть

Ты ищешь в нём спасенья, но это лишь начало...

Кто не бахался тот мало чего понял

В трезвой голове свои мысли теребя

Кто не бахался тот мало чего понял

Тот кто бахался не понял ни хуя

МарИванна марИванна МарИванна най, най най

Ты наслушался достаточно тупых учителей.

И паришься в подъезде, забыв, что есть завтра.

Всё прелести испытываешь на шкуре своей,

В конечном итоге не замечая всех утрат.

Горбатым вернулся из мира перегара,

Ёбнутым подохнешь среди стен сортира.

Бродя со свечой в своём замкнутом мире,

Ты любимым раствором, потушишь её пламя.

Ставя всё больше невозможных рекордов,

Ты скомкаешь себя и выбросишь в ведро

Играя на баяне у прохожих на виду

С гордым ебальником бросишься в ров

Ты готов.

Быть может таков твой престиж?

Ты пытался доказать что жизнь прекрасна.

Напрасно!

Ты уже на краешке стоишь,

И чек грея в рыло отбросил опасность.

Погасли глаза, заглох убитый мотор,

На этот раз в шторм попал твой корабль,

Не выдержал мозг больных мыслей напор и руку обмотал, заменивший жгут кабель...

Кто не бахался тот мало чего понял

В трезвой голове свои мысли теребя

Кто не бахался тот мало чего понял

Тот кто бахался не понял ни хуя

Ты втёрся?!

Прощай!

ты не тот кем был раньше.

Ты пустил дурь по венам, попадёт она в мозг.

Восковой свечкой, расплавишься дальше и не стать тебе тем, кем стать бы ты смог.

Смок сигаретный, обрывок газетный, с которого смотрит на тебя весь смысл дня.

Герман белинный, баян инсулиновый и руки, дрожащие в прелюдии рая…

Кто не бахался тот мало чего понял

В трезвой голове свои мысли теребя

Кто не бахался тот мало чего понял

Тот кто бахался не понял ни хуя

Світло крізь зелене скло пивної пляшки,

Життя перед очима, як Булгаковський роман!

Ніби немає яскравих фарб, щоб виразити всю палкість,

Зате лагідність убиває, як зелений дурман.

Баян баян - ось відкриття 90-х.

Підлітків давно вже не чіпляє плану.

Бокс змінює склянку, відкриваючи в рай місток.

Христа на хресті замінив демон Герман.

Багатокрапка з ран по руках татуюванням,

Кількість міток залежить від якості.

Голками сьогодні не лише шиють обновки.

На цьому ґрунті братерство перетворилося на зраду.

Тиски стискають горло, джгут стискають руку,

Система не шанує невірних дилетантів.

Хазяйка Гертруда - важка сука!

Парафіяни приходять у дверях будь-яких храмів.

Треснувшись із друзями, в обіймах задушливої ​​кухні.

Ти продаєш душу, сам того не помічаючи.

Начиняючи мозок білим, щоб мертво впасти

Ти шукаєш у ньому порятунку, але це лише початок...

Хто не бахався той мало чого зрозумів

У тверезій голові свої думки смикають

Хто не бахався той мало чого зрозумів

Той хто бахався не зрозумів ні хуя

МарІванна марІванна МарІванна най, най

Ти наслухався досить тупих учителів.

І паришся у під'їзді, забувши, що є завтра.

Всі принади відчуваєш на шкурі своїй,

Зрештою, не помічаючи всіх втрат.

Горбатим повернувся зі світу перегару,

Їбнутим здохнеш серед стін сортира.

Блукаючи зі свічкою у своєму замкнутому світі,

Ти улюбленим розчином, загасиш її полум'я.

Ставлячи все більше неможливих рекордів,

Ти скомкаєш себе і викинеш у відро

Граючи на баяні у перехожих на очах

З гордим ебальником кинешся в рів

Ти готовий.

Може, такий твій престиж?

Ти намагався довести, що життя прекрасне.

Даремно!

Ти вже на краєчку стоїш,

І чек грею в рило відкинув небезпеку.

Згасли очі, заглух убитий мотор,

На цей раз у шторм потрапив твій корабель,

Не витримав мозок хворих думок натиск і руку обмотав, що замінив джгут кабель.

Хто не бахався той мало чого зрозумів

У тверезій голові свої думки смикають

Хто не бахався той мало чого зрозумів

Той хто бахався не зрозумів ні хуя

Ти втерся?!

Прощай!

ти не той, ким був раніше.

Ти пустив дурницю по венах, потрапить вона в мозок.

Восковою свічкою, розплавишся далі і не стати тобі тим, ким стати б ти зміг.

Смок сигаретний, уривок газетний, з якого дивиться на тебе весь сенс дня.

Герман білинний, баян інсуліновий і руки, що тремтять у прелюдії раю.

Хто не бахався той мало чого зрозумів

У тверезій голові свої думки смикають

Хто не бахався той мало чого зрозумів

Той хто бахався не зрозумів ні хуя