Минута - Многоточие

Что делать, если не к чему стремиться?

Давленьем поршня прокачивать надежды, которых нет?

Внушить себе, что я мог ошибиться в реальности одиночества двадцати трёх лет?

За пазухой сердце сгоревшее, бензином забрызгать, чтоб видимость чувств кому-то глаза обожгла?

Не-е, не могу я от псевдорадости прыгать, когда душа как седая зола, когда в глазах застывшее болью прошлое, когда вокруг настящее, как хуже не может быть в кубе и будущее убивает надежды на лучшее, с каждой минутой становясь настоящим...

С каждой минутой становясь настоящим…

Що робити, якщо немає чого прагнути?

Тиском поршня прокачувати надії, яких немає?

Переконати, що я міг помилитися в реальності самотності двадцяти трьох років?

За пазухою серце згоріло, бензином забризкати, щоб видимість почуттів комусь очі обпекла?

Не-е, не можу я від псевдорадості стрибати, коли душа як сива зола, коли в очах застигле болем минуле, коли навколишнє, як гірше не може бути в кубі і майбутнє вбиває надії на краще, з кожною хвилиною стаючи справжнім.

З кожною хвилиною стаючи справжнім…