Место - Многоточие

Я вырос в месте, где слишком много кидосов, где много балбесов и мало бабосов,

Где прячутся шеи от синих засосов и карлики-мысли топчут колоссов.

Где на сковородке вчерашняя гречка, в зубах сигаретка под п*нисом Светка.

Где сломана пятый год табуретка и вены стреляются нередко и метко.

Я вырос в месте где мало счастливых, где много горбатых и мало строптивых

Где часто приходится **ать нелюбимых, плодя таких же как сам нечестивых.

Припев:

Я вырос в месте которое сносят!

Я вырос в месте которое сносят!

Я вырос в месте которое сносят!

Я вырос в месте которое сносят!

Место хотело сломать меня и сделать таким же, пороки на спину кидая,

что б я стал ниже.

Не выжил, погряз в этом терпком болоте, ища клочки счастья в свежей блевоте.

Глаза открывались и видели пустоту и каждую не ту принимали за свою банкноту.

Я знал тех, кто в этом месте оставил голову и, знаю тех, кто вовремя свернул в

сторону.

Место, где вырос я, люблю тебя и ненавижу, к счастью, наконец-то,

тебя таким уже я не увижу.

Плевало в душу ты и подарило детство, где бы не был я, от тебя мне никуда не

деться!

Припев:

Я вырос в месте которое сносят!

Я вырос в месте которое сносят!

Я вырос в месте которое сносят!

Я вырос в месте которое сносят!

Тем кто в этом месте оставил голову:

Кинг Конг, Грек, Свист!

Покойтесь с миром…

Два ноль ноль семь…

Начало нового!

Я виріс у місці, де занадто багато кідосів, де багато балбесів і мало бабосів,

Де ховаються шиї від синіх засосів і карлики-думки топчуть колосів.

Де на сковорідці вчорашня гречка, в зубах сигаретка під п*нісом Светка.

Де зламана п'ятий рік табуретка і вени стріляються нерідко і влучно.

Я виріс у місці де мало щасливих, де багато горбатих і мало непокірних

Де часто доводиться** нелюбимих, плодячи таких, як сам безбожних.

Приспів:

Я виріс у місці яке зносять!

Я виріс у місці яке зносять!

Я виріс у місці яке зносять!

Я виріс у місці яке зносять!

Місце хотіло зламати мене і зробити таким, пороки на спину кидаючи,

що б я став нижче.

Не вижив, загруз у цьому терпкому болоті, шукаючи клаптики щастя в свіжій блювоті.

Очі розплющувалися і бачили порожнечу і кожну нету приймали за свою банкноту.

Я знав тих, хто в цьому місці залишив голову і, знаю тих, хто вчасно звернув у

бік.

Місце, де виріс я, люблю тебе і ненавиджу, на щастя, нарешті,

тебе таким уже я не побачу.

Плювало в душу ти і подарувало дитинство, де би не був я, від тебе мені нікуди не

дітися!

Приспів:

Я виріс у місці яке зносять!

Я виріс у місці яке зносять!

Я виріс у місці яке зносять!

Я виріс у місці яке зносять!

Тим хто в цьому місці залишив голову:

Кінг Конг, Грек, Свіст!

Покойтеся зі світом…

Два нуль нуль сім…

Початок нового!