Белые друзья... - Многоточие

Я прячу от друзей боли никчемных обид,

И даже если в глазах моих огонек не горит,

Я подношу зажигалку либо ко рту, либо под ложку

И становлюсь самим собой, но только понарошку

Ну, а какая им в принципе разница, особенно теперь,

Когда нирвана ветром прихода пролезла в открытую дверь,

Когда кто-то закрыв глаза, повесив голову тупо молчит,

А кто-то полузакрыв, говорит и говорит и говорит…

Белые друзья

И я не знаю как разорвать этот замкнутый круг,

Врагом номер один уже стал не первый мой лучший друг,

Кто-то уходит, чтобы сменить длинный рукав на футболку,

Вернуться к себе, но это все бестолку,

Че толку в его двухнедельной жизни «как надо»

Ему баян покажи, он тут же спросит: Где вата?

Есть, нет?

Тогда дай сигарету, я через фильтр выберу…

А как же футболка?

Через неделю бубу-бубу-бубу…

Белые друзья

И я бегу от себя, от жуткой реальности,

В нормальном состоянии я чую привкус ненормальности,

Простые формальности доводят меня до крайности

И я не вижу в этом даже доли случайности,

Ведь так происходит всегда, когда день не смазан белым

И даже солнце в синем небе мне будет казаться серым,

И мне точно не помогут ваши центры реабилитации,

В которых даже улыбка требует денежной компенсации,

Такие ассоциации имел я в ротовые формации,

Их грязные ассигнации не дают здоровья нации

Не дают здоровья нации…

Белые друзья

Я ховаю від друзів болю нікчемних образ,

І навіть якщо в очах моїх вогник не горить,

Я підношу запальничку або до рота, або під ложку

І стаю самим собою, але тільки навмисне

Ну, а яка їм у принципі різниця, особливо тепер,

Коли нірвана вітром приходу пролізла у відчинені двері,

Коли хтось заплющивши очі, повісивши голову тупо мовчить,

А хтось напівзакрив, говорить і говорить і говорить...

Білі друзі

І я не знаю як розірвати це замкнене коло,

Ворогом номер один уже став не перший мій найкращий друг,

Хтось йде, щоб змінити довгий рукав на футболку,

Повернутися до себе, але це все безглуздя,

Чоловік у його двотижневому житті «як треба»

Йому баян покажи, він одразу запитає: Де вата?

Є немає?

Тоді дай сигарету, я через фільтр виберу.

А як футболка?

За тиждень бубу-бубу-бубу…

Білі друзі

І я біжу від себе, від жахливої ​​реальності,

У нормальному стані я чую присмак ненормальності,

Прості формальності доводять мене до крайності

І я не бачу в цьому навіть частки випадковості,

Адже так відбувається завжди, коли день не змащений білим

І навіть сонце в синьому небі мені здаватиметься сірим,

І мені точно не допоможуть ваші центри реабілітації,

У яких навіть посмішка вимагає грошової компенсації,

Такі асоціації мав я в ротові формації,

Їхні брудні асигнації не дають здоров'я нації

Не дають здоров'я нації.

Білі друзі