Зимний вечер - Михаил Шуфутинский

Зимний вечер хорош, снег пушистый искрится,

Мы с тобою вдвоем по бульвару идем.

У тебя на ресницах серебрятся снежинки,

Взгляд задорный и нежный говорит о любви.

Я был счастлив с тобой, знал, что ты меня любишь,

Знал, что будешь верна мне во всем и везде.

Сердце билось в груди ровно, точно, спокойно,

И не верилось мне, что расстанемся мы.

В оркестре играли гитара и скрипка,

Шумел полупьяный ночной ресторан,

Мы оба сидели, мы оба молчали,

Нам плакать хотелось, но не было слез.

Но однажды зимой встретил я тебя снова,

Ты стояла одна и смотрела мне вслед,

У тебя на ресницах я не видел снежинок,

Лишь огромные слезы все катились из глаз.

Зимовий вечір хороший, сніг пухнастий іскриться,

Ми з тобою вдвох по бульвару йдемо.

У тебе на віях срібляться сніжинки,

Погляд задерикуватий і ніжний говорить про любов.

Я був щасливий з тобою, знав, що ти мене любиш,

Знав, що будеш вірна мені в усьому і скрізь.

Серце билося в грудях рівно, точно, спокійно,

І не вірилося мені, що розлучимося ми.

В оркестрі грали гітара та скрипка,

Шумів напівп'яний нічний ресторан,

Ми обидва сиділи, ми обоє мовчали,

Нам плакати хотілося, але не було сліз.

Але одного разу взимку я зустрів тебе знову,

Ти стояла одна і дивилася мені вслід,

У тебе на війках я не бачив сніжинок,

Лише величезні сльози все котилися з очей.