Наколочка - Михаил Шуфутинский

Ты на теле не скрывая носишь красоту

Как ты это называешь кажется тату,

Но свою рубашку не расстегиваю я Притаилась там нако-наколочка моя

Припев: Прошлась по коже иголка-иголочка

Как по душе потопталась судьба

С тех пор осталась наколка-наколочка

И я забыл бы да только нельзя

Погуляла понад сердцем тонкая игла

Рисовала синим цветом храма купола

Сколько сердце насчитало этих куполов

Столько лет платил я по счетам моих долгов

Припев.

Две картинки как две жизни красота и боль

И совсем другим себя я чувствую с тобой

Может быть как глупый мальчик я скажу люблю

Только это я уже нигде не наколю

Припев.

Ти на тілі не приховуючи носиш красу

Як ти це називаєш здається тату,

Але свою сорочку не розстібаю я Причаїлася там нако-наколочка моя

Приспів: Пройшла по шкірі голка-голочка

Як по душі потопталася доля

З того часу залишилася наколка-наколочка

І я забув би так тільки не можна

Погуляла над серцем тонка голка

Малювала синім кольором храму бані

Скільки серце нарахувало цих куполів

Стільки років платив я за рахунками моїх боргів

Приспів.

Дві картинки як два життя краса і боль

І зовсім іншим себе я відчуваю з тобою

Може бути як дурний хлопчик я скажу люблю

Тільки це я вже ніде не наколю

Приспів.