Дядя Паша - Михаил Шуфутинский

Дядя Паша - житель нашего двора, непутевый, но веселый музыкант.

Дядя Паша хоть и хмурился с утра, но к обеду, повязав на шее бант,

С магазина две чикушки приносил и с соседом как всегда употреблял.

Он по жизни два костюма износил, и по свадьбам три баяна потерял.

Дядя Паша — чародей из детских снов, по заказу все что хочешь мог сыграть.

И учил он нас, дворовых пацанов, на гитаре три аккорда подбирать.

А он в кармане партбилета не носил, он начальству вообще не доверял.

Он по жизни два костюма износил, и по свадьбам три баяна потерял.

Дядя Паша — шебутной интеллигент, не любил мероприятий городских,

Но рыдал его потертый инструмент на простых и честных праздниках людских.

Да он копейки ни с кого не попросил, сколько дали — никогда не проверял.

Он по жизни два костюма износил, и по свадьбам три баяна потерял.

Дядя Паша, эх, чего тут говорить, лучше-б спеть, да что-то голос задрожал.

Как-то утром он не вышел покурить, и к обеду в гастроном не побежал.

A под вечер кто-то громко голосил и все время почему-то повторял,

Что он по жизни два костюма износил, и по свадьбам три баяна потерял.

Дядя Паша, катит времени арба и назад ее уже не воротить.

Вот такая человечия судьба — просто радость окружающим дарить.

Он в заводе план не гнал, что было сил, золотишко по тайге не ковырял.

Он по жизни два костюма износил, и по свадьбам три баяна потерял.

А он не сеял, не пахал и не косил, он космических высот не покорял.

Он по жизни два костюма износил, и по свадьбам три баяна потерял.

Он по жизни два костюма износил, и по свадьбам три баяна потерял.

Дядько Паша - мешканець нашого двору, недолугий, але веселий музикант.

Дядько Паша хоч і хмурився з ранку, але до обіду, пов'язавши на шиї бант,

З магазину дві чикушки приносив і з сусідом як завжди вживав.

Він по життя два костюми зносив, і по весіллям три баяни втратив.

Дядько Паша — чарівник із дитячих снів, на замовлення все що хочеш міг зіграти.

І вчив він нас, дворових пацанів, на гітарі три акорди підбирати.

А він у кишені партквитка не носив, він начальству взагалі не довіряв.

Він по життя два костюми зносив, і по весіллям три баяни втратив.

Дядько Паша - шебутний інтелігент, не любив заходів міських,

Але ридав його потертий інструмент на простих і чесних святах людських.

Так він копійки ні кого не попросив, скільки дали — ніколи не перевіряв.

Він по життя два костюми зносив, і по весіллям три баяни втратив.

Дядько Паша, ех, чого тут говорити, краще б заспівати, та щось голос затремтів.

Якось вранці він не вийшов покурити, і до обіду в гастроном не побіг.

А під вечір хтось голосно голосив і весь час чомусь повторював,

Що він по життя два костюми зносив, і по весіллям три баяни втратив.

Дядько Паша, котить часу арба і назад її вже не повернути.

Ось така людська доля— просто радість оточуючим дарувати.

Він в заводі план не гнав, що було сил, золото по тайгу не колупав.

Він по життя два костюми зносив, і по весіллям три баяни втратив.

А він не сіяв, не¦орав і некосив, він космічних висот не підкорював.

Він по життя два костюми зносив, і по весіллям три баяни втратив.

Він по життя два костюми зносив, і по весіллям три баяни втратив.