А душа её ждёт - Михаил Шуфутинский

Я её одну целовал.

Я её одну не забыл.

Сотни раз её воспевал, потому что сильно любил.

Превратится снег в лёд, жёлтая листва — в осень.

А душа её ждёт, а душа её просит!

Я её не мог отпустить.

Я её боялся обидеть.

Я ей мог легко всё простить, только чтобы снова увидеть.

Превратится снег в лёд, жёлтая листва — в осень.

А душа её ждёт, а душа её просит!

На неё я молча смотрел.

Мне хватило лишь взгляда,

Чтобы я от счастья летел — лишь бы с нею быть рядом.

Превратится снег в лёд, жёлтая листва — в осень.

А душа её ждёт, а душа её просит!

Превратится снег в лёд, жёлтая листва — в осень.

А душа её ждёт, а душа её просит!

А душа её ждёт, а душа её просит!

Я її одну цілував.

Я її одну не забув.

Сотні разів її оспівував, бо дуже любив.

Перетвориться сніг на лід, жовте листя — на осінь.

А душа її чекає, а душа її просить!

Я її не міг відпустити.

Я її боявся образити.

Я міг легко все пробачити, щоб знову побачити.

Перетвориться сніг на лід, жовте листя — на осінь.

А душа її чекає, а душа її просить!

На неї я мовчки дивився.

Мені вистачило лише погляду,

Щоб я від щастя летів — лише з нею бути поруч.

Перетвориться сніг на лід, жовте листя — на осінь.

А душа її чекає, а душа її просить!

Перетвориться сніг на лід, жовте листя — на осінь.

А душа її чекає, а душа її просить!

А душа її чекає, а душа її просить!