Зи-Зи - Михаил Шуфутинский

А во дворе ее мы звали просто Зинкой, теперь ее зовут Зи-Зи, Зи-Зи.

Она проходит мимо нас, как та картинка, с обложки, где к ней пририсован лимузин.

Я помню, как мы с нею в салочки гоняли и, как на саночках катились вниз,

Но вот мелькнули годы, и ее украли, а, может, просто увезли в другую жизнь.

Припев:

А где теперь моя Зи-Зи, моя Зи-Зи?

Ты у подъезда, ее шеф, притормози,

Притормози, я лишь скажу моей Зи-Зи: «За все тебе прощальное мерси».

А где теперь моя Зи-Зи, моя Зи-Зи?

Ты у подъезда, ее шеф, притормози,

Притормози, я лишь скажу моей Зи-Зи: «За все тебе мое прощальное мерси».

И пусть теперь уж не вернуть тех дней обратно, но вспоминаю я, скрывая боль,

Как целовались с нею мы за голубятней, и сизый голубь ворковал нам про любовь.

Ах, годы детства, первые любви картинки!

И пусть у ног твоих Чикаго и Париж,

Но для меня по-прежнему ты та же Зинка, вернись, я все прощу, ну,

что же ты молчишь?

Припев:

А где теперь моя Зи-Зи, моя Зи-Зи?

Ты у подъезда, ее шеф, притормози,

Притормози, я лишь скажу моей Зи-Зи: «За все тебе прощальное мерси».

А где теперь моя Зи-Зи, моя Зи-Зи?

Ты у подъезда, ее шеф, притормози,

Притормози, я лишь скажу моей Зи-Зи: «За все тебе мое прощальное мерси».

А где теперь моя Зи-Зи, моя Зи-Зи?

Ты у подъезда, ее шеф, притормози,

Притормози, я лишь скажу моей Зи-Зи: «За все тебе прощальное мерси».

А где теперь моя Зи-Зи, моя Зи-Зи?

Ты у подъезда, ее шеф, притормози,

Притормози, я лишь скажу моей Зи-Зи: «За все тебе мое прощальное мерси».

А в дворі її ми називали просто Зінкою, тепер її звуть Зі-Зі, Зі-Зі.

Вона проходить повз нас, як та картинка, з обкладинки, де до неї намальований лімузин.

Я пам'ятаю, як ми з нею в салачки ганяли і, як на саночках котилися вниз,

Але ось майнули роки, і її вкрали, а, може, просто відвезли в інше життя.

Приспів:

А де тепер моя Зі-Зі, моя Зі-Зі?

Ти у під'їзду, її шеф, пригальмуй,

Пригальмуй, я тільки скажу моїй Зі-Зі: «За все тобі прощальне мерсі».

А де тепер моя Зі-Зі, моя Зі-Зі?

Ти у під'їзду, її шеф, пригальмуй,

Пригальмуй, я тільки скажу моїй Зі-Зі: «За все тобі моє прощальне мерсі».

І нехай тепер уже не повернути тих днів назад, але згадую я, приховуючи біль,

Як цілувалися з|нею ми|

Ах, роки дитинства, перші кохання картинки!

І нехай у ніг твоїх Чикаго і Париж,

Але для мене як і раніше ти та ж Зінка, повернися, я все пробачу, ну,

Чому ж ти мовчиш?

Приспів:

А де тепер моя Зі-Зі, моя Зі-Зі?

Ти у під'їзду, її шеф, пригальмуй,

Пригальмуй, я тільки скажу моїй Зі-Зі: «За все тобі прощальне мерсі».

А де тепер моя Зі-Зі, моя Зі-Зі?

Ти у під'їзду, її шеф, пригальмуй,

Пригальмуй, я тільки скажу моїй Зі-Зі: «За все тобі моє прощальне мерсі».

А де тепер моя Зі-Зі, моя Зі-Зі?

Ти у під'їзду, її шеф, пригальмуй,

Пригальмуй, я тільки скажу моїй Зі-Зі: «За все тобі прощальне мерсі».

А де тепер моя Зі-Зі, моя Зі-Зі?

Ти у під'їзду, її шеф, пригальмуй,

Пригальмуй, я тільки скажу моїй Зі-Зі: «За все тобі моє прощальне мерсі».