Поздняя любовь - Михаил Шуфутинский

Я не думал, не гадал что будет сложно так,

В сердце ты ко мне вошла и растревожила.

Если б мне бы воротить десяток лет назад,

Увел бы я тебя с собою в любовный звездопад.

Между нами многих лет расстояние,

Но не могу я обмануть свои желания.

Хочу любить, хочу летать в любви с тобой одной,

Но, видно, поздно уносить твою любовь с собой.

Слишком поздняя любовь, слишком поздняя,

Ты же сделала со мной невозможное.

И опять я от тебя теряю голову,

Я люблю тебя, люблю, это здорово.

Что мне делать, как мне быть, как сердцу приказать

Забыть тебя совсем забыть, из головы убрать.

А я в ответ на твой обман опять лечу к тебе,

И не жалею я о том, что ты в моей судьбе.

Слишком поздняя любовь, слишком поздняя,

Ты же сделала со мной невозможное.

И опять я от тебя теряю голову,

Я люблю тебя, люблю, это здорово.

И пусть болею я тобой, но все же пора забыть,

Ведь знаешь ты и знаю я что вместе нам не быть,

Сотру из памяти мечту, уеду, скрою боль,

И долго буду вспоминать ту позднюю любовь.

Слишком поздняя любовь, слишком поздняя,

Ты же сделала со мной невозможное.

И опять я от тебя теряю голову,

Я люблю тебя, люблю, это здорово.

И опять я от тебя теряю голову,

Я люблю тебя, люблю, это здорово.

Я не думав, не гадав, що буде складно так,

У серце ти до мене увійшла та розтривожила.

Якби мені б повернути десяток років тому,

Повів би я тебе з собою в любовний зорепад.

Між нами багато років відстань,

Але я не можу обдурити свої бажання.

Хочу любити, хочу літати в коханні з тобою однієї,

Але, мабуть, пізно забирати твоє кохання з собою.

Занадто пізнє кохання, надто пізнє,

Ти ж учинила зі мною неможливе.

І знову я від тебе гублю голову,

Я люблю тебе, люблю це здорово.

Що мені робити, як мені бути, як серцю наказати

Забути тебе зовсім забути, прибрати з голови.

А я у відповідь на твій обман знову лечу до тебе,

І не жалкую я про те, що ти у моїй долі.

Занадто пізнє кохання, надто пізнє,

Ти ж учинила зі мною неможливе.

І знову я від тебе гублю голову,

Я люблю тебе, люблю це здорово.

І нехай хворію я тобою, але все ж таки пора забути,

Адже знаєш ти і знаю я, що разом нам не бути,

Зітру з пам'яті мрію, поїду, приховую біль,

І довго згадуватиму те пізнє кохання.

Занадто пізнє кохання, надто пізнє,

Ти ж учинила зі мною неможливе.

І знову я від тебе гублю голову,

Я люблю тебе, люблю це здорово.

І знову я від тебе гублю голову,

Я люблю тебе, люблю це здорово.