Побег - Михаил Шуфутинский

1. За окном кудрявая белая акация,

Солнышко в окошечке, алым цветом лес.

У окна старушечка, лет уже немало,

С Воркуты далекой мать сыночка ждет.

У окна старушечка, лет уже немало,

С Воркуты далекой ах мать сыночка ждет.

2.Вот однажды вечером принесли ей весточку,

Сообщили матери, что в рассвете лет,

Соблазнив приятеля, ваш сыночек Витенька

Темной-темной ноченькой совершил побег.

Соблазнив приятеля, ваш сыночек Витенька

Темной-темной ноченькой совершил побег.

3.Он ушел из лагеря в голубые дали,

Шел тайгой дремучею ночи напролет.

Чтоб увидеть мамочку и сестренку Танечку,

Шел тогда Витюшеньке двадцать первый год.

Чтоб увидеть мамочку и сестренку Танечку,

Шел тогда Витюшеньке двадцать первый год.

4.Вот однажды ноченькой постучал в окошечко.

Мать, увидев сына, думала, что сон.

«Скоро расстреляют, дорогая мама», —

И, прижавшись к стенке, вдруг заплакал он.

5.Ты не плачь, старушечка, не грусти, не надо!

Ты слезами сына не вернешь назад.

Капельки хрустальные на ветвях березы

Тихо-тихо капали и роняли слезы.

Капельки хрустальные на ветвях березы

Тихо-тихо капали и роняли слезы.

1. За вікном кучерява біла акація,

Сонечко в кінечці, червоним кольором ліс.

Біля вікна старенька, років уже чимало,

З Воркути далекої мати синочка чекає.

Біля вікна старенька, років уже чимало,

З Воркути далекої ах мати синочка чекає.

2.От одного разу ввечері принесли їй весточку,

Повідомили матері, що у світанку років,

Спокусивши приятеля, ваш синочок Вітенька

Темною-темною нічкою здійснив втечу.

Спокусивши приятеля, ваш синочок Вітенька

Темною-темною нічкою здійснив втечу.

3.Він пішов з табору в блакитні дали,

Ішов тайгою дрімучою ночі безперервно.

Щоб побачити матусю і сестричку Танечку,

Ішов тоді Вітюшеньці двадцять перший рік.

Щоб побачити матусю і сестричку Танечку,

Ішов тоді Вітюшеньці двадцять перший рік.

4.От одного разу вночі постукав у кінечко.

Мати, побачивши сина, думала, що сон.

«Незабаром розстріляють, люба мамо», —

І, притулившись до стіни, раптом заплакав він.

5. Ти не плач, старенька, не суму, не треба!

Ти сльозами сина не повернеш назад.

Крапельки кришталеві на галузях берези

Тихо-тихо капали і роняли сльози.

Крапельки кришталеві на галузях берези

Тихо-тихо капали і роняли сльози.