Остановите - Михаил Шуфутинский

Птица в небо улетает, и сердце рвется мое на части.

Где ты, любовь моя, ну, где ты?

Мы упустили эту птицу счастья.

След ее в ночи растает, никто не знает, когда же птица к нам возвратится.

Но ты ко мне вернись.

Припев:

Остановите ее, остановите, ведь без любимой я одинок.

На берег моря ее верните, где мы упали в морской песок.

Солнца луч на землю падал, на смуглом теле полоски света.

И даже море стало сладким, где целовались в лучах рассвета.

А на песке рисунок страсти пусть море смыло, но не забыл я,

Как ты любила.

Вернись ко мне, вернись!

Припев:

Остановите ее, остановите, ведь без любимой я одинок.

На берег моря ее верните, где мы упали в морской песок.

Остановите ее, остановите, пускай волшебным взмахнет крылом.

Хочу с любимой в объятиях слиться, как эти волны с морским песком.

Птах у небо відлітає, і серце рветься моє на частині.

Де ти, кохання моє, ну, де ти?

Ми пропустили цього птаха щастя.

Слід її вночі розтане, ніхто не знає, коли птах до нас повернеться.

Але ти до мене вернись.

Приспів:

Зупиніть її, зупиніть, адже без коханої я одинок.

На берег моря її поверніть, де ми впали в морський пісок.

Сонця промінь на землю падав, на смуглом тілі смужки світла.

І навіть море стало солодким, де цілувалися в променях світанку.

А на піску малюнок пристрасті нехай море змило, але не забув я,

Як ти любила.

Повернися до мене, повернися!

Приспів:

Зупиніть її, зупиніть, адже без коханої я одинок.

На берег моря її поверніть, де ми впали в морський пісок.

Зупиніть її, зупиніть, нехай чарівним змахне крилом.

Хочу з любленою в обіймах злитися, як ці хвилі з морським піском.