Гулливер - Михаил Шуфутинский

1. Жил-был матрос, ты верь — не верь, но бес его попутал.

И вот однажды Гулливер подался к лилипутам.

Коль выпал случай примирить их с островом Дрейфуску,

Плевать на то, что негде жить в домишках лилипутских.

Плевать на то, что негде жить в домишках лилипутских.

2. С рождения миссионер, постель, камин, о Боже…

Под звездным небом Гулливер свое устроил ложе,

Но местный светоч Балголам, ревнивец и так далее,

Шепнул — и парня по рукам и по ногам связали.

ПРИПЕВ: Казалось бы, наоборот, кто больше — тот сильнее.

Но, удивительный народ: чем шире лоб и выше рост,

Тем лилипуты злее.

Но, удивительный народ: чем шире лоб и выше рост,

Тем лилипуты злее.

3. На утро знать, совет держа, гиганта попросила,

Чтоб Гулливер не обижал туземцев слабосильных

Ни словом гулким, как обвал, ни музыкою громкой.

И чтоб для песен выбирал местечко поукромней.

ПРИПЕВ:

4. На ренегате — ренегат, надули Гулливера.

И простачок большой фрегат похитил у неверных.

Король от радости расцвел, но тут вмешался канцлер:

«Неплохо, если б он привел весь флот блефускианцев».

ПРИПЕВ:

5. И вот подумал наш матрос: «За что ж я здесь страдаю?

Быть надо с теми, кто мой рост нормально понимает.

Там буду петь, о чем хочу, и пить коньяк и вермут».

И будет всем нам по плечу, и будет всем нам по плечу,

И будет всем нам по плечу любовь и гулливерность.

1. Жив-був матрос, ти вір—не вір, але біс його поплутав.

І ось одного разу Гулівер подався до ліліпутів.

Якщо випала нагода примирити їх з островом Дрейфуску,

Плювати на те, що ніде жити в ліліпутських хатинках.

Плювати на те, що ніде жити в ліліпутських хатинках.

2. Створення місіонер, постіль, камін, про Боже…

Під зоряним небом Гулівер своє влаштував ложе,

Але місцевий світоч Балголам, ревнивець і так далі,

Шепнув — і хлопця по руках і по ногах зв'язали.

ПРИСПІВ: Здавалося б, навпаки, хто більше — той сильніший.

Але, дивовижний народ: чим ширше чоло і вище зростання,

Тим ліліпути зліші.

Але, дивовижний народ: чим ширше чоло і вище зростання,

Тим ліліпути зліші.

3. На ранок знати, порада тримаючи, гіганта попросила,

Щоб Гулівер не ображав тубільців слабосильних

Ні словом гулким, як обвал, ні музикою гучною.

І щоб для пісень вибирав містечко затишніше.

ПРИСПІВ:

4. На ренегаті — ренегат, надули Гулівера.

І простий великий фрегат викрав у невірних.

Король від радості розцвів, але тут втрутився канцлер:

«Непогано, якщо б він привів весь флот блефускіанців».

ПРИСПІВ:

5. І ось подумав наш матрос: «За що я тут страждаю?

Бути треба з тими, хто моє зростання нормально розуміє.

Там співатиму, про що хочу, і пити коньяк і вермут».

І буде всім нам по плечу, і буде всім нам по плечу,

І буде всім нам по плечу любов і гулліверність.