Ах, осень — листья той первой любви - Михаил Шуфутинский

Это было много лет тому назад

Много лет тому назад ты был влюблен

По Сокольникам шатался листопад

И пивной светил полночи павильон

Твоя девочка не ведала о том

Где хмельной ты вечерами пропадал

Проводив ее до дома, а потом

За портвейном о любви своей страдал

Ах, осень — листья той первой любви

Уносит ветер, не спросит, уносит

И не вернется, зови не зови

Первой любви осень, осень

Ах, осень — листья той первой любви

Слаще не было сентябрьских тех минут

И девчонка симпатична и горда

Ты же знал, тебе ее не отдадут

Ни за что не отдадут и никогда

Шел один ты не известен, не богат

Чуть не плача от своих любовных драм

По Сокольникам шептался листопад

И тебя качали лишние сто грамм

Ах, осень — листья той первой любви

Уносит ветер, не спросит, уносит

И не вернется, зови не зови

Первой любви осень, осень

Ах, осень — листья той первой любви

Тридцать лет прошло с далеких тех времен

Возвратился ты домой из дальних стран

Не найдешь теперь пивной тот павильон

Это место занял чей-то ресторан,

Но остались те же ясени и клен

И такой же сумасбродит листопад

Много лет тому назад ты был влюблен

Не известен никому и не богат

Ах, осень — листья той первой любви

Уносит ветер, не спросит, уносит

И не вернется, зови не зови

Первой любви осень, осень

Ах, осень — листья той первой любви

Осень, осень

Ах, осень — листья той первой любви

Листья той первой любви

Листья той первой любви

Це було багато років тому

Багато років тому ти був закоханий

По Сокольниках хитався листопад

І пивний світил півночі павільйон

Твоя дівчинка не знала про те

Де хмільною тивечорами пропадав

Провівши її додому, а потім

За портвейном про любов свою страждав

Ах, осінь — листя того першого кохання

Забирає вітер, не спитає, забирає

І не повернеться, клич не клич

Першого кохання осінь, осінь

Ах, осінь — листя того першого кохання

Слаще не було вересневих тих хвилин

І дівчинка симпатична і горда

Ти ж знав, тобі її не віддадуть

Ні за що не віддадуть і ніколи

Ішов один ти не відомий, не багатий

Майже не плачучи від своїх любовних драм

По Сокольниках шепотів листопад

І тебе качали зайві сто грам

Ах, осінь — листя того першого кохання

Забирає вітер, не спитає, забирає

І не повернеться, клич не клич

Першого кохання осінь, осінь

Ах, осінь — листя того першого кохання

Тридцять років минуло з далеких тих часів

Повернувся ти додому з далеких країн

Не знайдеш тепер пивний той павільйон

Це місце зайняв чийсь ресторан,

Але залишилися ті ж ясені і клен

І такий же божевільний листопад

Багато років тому ти був закоханий

Не відомий нікому і не багатий

Ах, осінь — листя того першого кохання

Забирає вітер, не спитає, забирає

І не повернеться, клич не клич

Першого кохання осінь, осінь

Ах, осінь — листя того першого кохання

Осінь, осінь

Ах, осінь — листя того першого кохання

Листя того першого кохання

Листя того першого кохання