Весна - Михаил Бублик

Плакала весна, не жалела ни о чём.

Забывала боли, забывала стыд.

Плакала она, говорила: что почём.

Плакало дитя, плакало навзрыд.

Открывала всем свою школьную тетрадь.

Называла всех имена.

Говорила всем, всем, кто мог её понять,

Как же надо жить именно.

Плакала весна, разрывала провода.

Проливала в мир тысячи дождей.

Плакала она, не жалела никогда:

О себе самой и о судьбе своей.

И пила вино.

И не ела, не спала.

Танцевала «Па» на крови.

Непростые, но очень важные слова

Говорила мне, о любви.

B взлетала в ночь сумашедшая Весна!

до зари!

Одинока, но терпелива и сильна

Говорила всем о Любви!

Одинока, но терпелива и сильна

Говорила всем о Любви!

Плакала весна, не шкодувала ні про що.

Забувала біль, забувала сором.

Плакала вона, говорила: що за що.

Плакало дитя, плакало ридма.

Відкривала всім свій шкільний зошит.

Називала всіх імена.

Говорила всім, усім, хто міг її зрозуміти,

Як треба жити саме.

Плакала весна, розривала дроти.

Проливала в світ тисячі дощів.

Плакала вона, не жаліла ніколи:

Про себе саму і про свою долю.

І пила вино.

І не їла, не спала.

Танцювала «Па» на крові.

Непрості, але дуже важливі слова

Говорила мені, про любов.

«Злітала вночі шалена Весна!

до зорі!

Самотня, але терпляча і сильна

Говорила всім про Любви!

Самотня, але терпляча і сильна

Говорила всім про Любви!