Bear's Vision of St. Agnes - mewithoutYou

Barren rocks and sand, our wooden sculpture hands,

Held like a timber hitch, held candles to the sun

Both faint and fading fast, we walked on, windward

Kept time with a pocketmouse, mouths kept mostly shut

Thought broke the silence like a bone

FOX: «you've worn me like an albatross,

I’ve only slowed you down.

You could’ve long traded in your braided crown by now

You could’ve found that Anabaptist girl you always used to go on about

As we rode in circles on our bicycles;

We walked on balance beams

The audience cheered for us We burned like fevers under carriage hats

Hid behind Venetian masks

In our human costumes

We stood like statues once in shepherd’s check

We’ll both be decked in herringbone,

Wrapped border drab around already broken ironstone"

BEAR: «But I’ve seen these cliffs before,

St. Agnes brought her palm branch to the hospital

Looked upward lest the charm had fled

From my brother’s breathing bed

And when he died I shut his dogtooth violet eyes:

He looked just like me Climb on down and see

They laid him on the rocks below

There’ll be enough to fill your cup for days;

I’ll stay up here and rest.

We’ll fly in straight lines as from carronades

We’ll crash like tidal waves, decimate the islands

As our hollowed lumber falls like water, ends where I start

In that tattered rag shop back in Asbury Park

Look how soon my hands won’t move

But if you’ll improve, we’ll all improve

Sixty feet and my feet won’t move

But if you’ll improve, we’ll all improve

Forty feet, my legs won’t move

But as you improve, we all improve

Fill our den with acorn mast,

I’ll wake before the salmon pass

Ten foot more and nothing moves"

Безплідні скелі й пісок, наші руки дерев'яні скульптури,

Утримував, як прив’язку до дерева, тримав свічки до сонця

Слабкі й швидко згасаючи, ми йшли далі, навітряно

Тримав час із кишеньковою мишкою, здебільшого тримав язики закритими

Думка порушила тишу, як кістка

ЛИСИЦА: «Ти носив мене як альбатроса,

Я лише гальмував тебе.

Ви вже давно могли продати свою плетену корону

Ви могли б знайти ту дівчину-анабаптистку, з якою завжди розмовляли

Коли ми їхали колами на наших велосипедах;

Ми ходили на балансах

Публіка вболівала за нас Ми горіли, як лихоманки, під каретними шапками

Сховався за венеціанськими масками

У наших людських костюмах

Ми стояли як статуї колись у пастухи

Ми обоє будемо вбрані в ялинку,

Обмотаний бордюр навколо вже зламаного залізного каменю"

ВЕДМІДЬ: «Але я вже бачив ці скелі,

Свята Агнеса принесла свою пальмову гілку до лікарні

Подивився вгору, щоб чари не втекли

З дихального ліжка мого брата

А коли він помер, я заплющив його фіолетові очі класозуба:

Він виглядав так само, як я Злізьте вниз і подивіться

Вони поклали його на скелі внизу

Його вистачить, щоб наповнити вашу чашку на кілька днів;

Я залишуся тут і відпочину.

Ми будемо летіти прямими, як з каронади

Ми розбиваємось, як припливні хвилі, знищуємо острови

Коли наша дупла деревина падає, як вода, закінчується там, де починаю я

В тій пошарпаній ганчір’ї в Есбері-парку

Подивіться, як скоро мої руки не рухатимуться

Але якщо ви покращитеся, ми всі покращимося

Шістдесят футів і мої ноги не рухаються

Але якщо ви покращитеся, ми всі покращимося

Сорок футів, мої ноги не рухаються

Але коли ви вдосконалюєтесь, ми всі покращуємось

Наповни наш лігво жолудячою щоглою,

Я прокинуся до проходу лосося

Ще десять футів і нічого не рухається"