Red Cow - mewithoutYou

Before the Red Sea flood beneath a cornhusk dawn

We bid the Elkhorn run to a locomotive psalm

Until the pale horse comes along a rail withdrawn

Clanging loudward on, clanging loudward on

We bid the Elkhorn run until the red cow comes

I was a steadfast son, with thoughts and hooves divided

And on the arid ground of thirsty Zion’s hill

Cold waters tumbled down where the staff of Moses fell

What Pharaoh spell, what picture holds us now?

Behold the snake of brass, the wind was blowing backwards

Behold a golden calf, blighted leaves of Law

O for the land we knew before the frogs withdrew

In the fragrant pomegranate blooms where the tender locust flew

Behind the milk-white tombs, behind the milk-tank cars

We passed the North Platte yard on silver tracks unguarded

Out past the sambar herds, out to the outcast birds

In the rust of open wagons, Lo!

the Blessed Virgin’s likeness

We watched the green figs fall from the Nebraska sky

How much were even passive things responsive to our watchful eye!

And let there be no doubt: so many figs and pictures hold us

In the wells of livestock vans with shells and garden sands

Iron mixed with oxygen as per the laws of chemistry and chance

A shape was roughly human, it was only roughly human

Apparition eyes apparition eyes Knock Apparition Knock eyes apparition eyes

Was he a violent man?

Well, he had his genocidal moments…

Or penned by fiction’s hand?

To whom could that phrase not apply?

How much are even lifeless sounds responsive to our listening ear!

What Pharoah now, what Paroah now, or Jew or picture holds us here?

Перед повені Червоного моря під зорею кукурудзяного лушпиння

Ми пропонуємо Елкхорну бігти під псальм локомотива

Поки блідий кінь не прийде по відведеній рейці

Голосний стукіт увімкнений, гучний стукіт

Ми замовляємо Елкхорну, поки не прийде червона корова

Я був стійким сином, з роздвоєними думками й копитами

І на посушливій землі спраглого пагорба Сіону

Холодні води впали там, де впала палиця Мойсея

Яке заклинання фараона, яка картина тримає нас зараз?

Ось мідяна змія, вітер дме назад

Ось золоте теля, зіпсоване листя Закону

О, за землю, яку ми знали до того, як жаби відійшли

У запашному гранаті цвіте, куди прилетіла ніжна сарана

За молочно-білими могилами, позаду вагонів-цистерн

Ми пройшли двір Норт-Платт по срібних коліях без охорони

Повз стада самбарів, до птахів-ізгоїв

У іржі відкритих вагонів, Ло!

подобу Пресвятої Богородиці

Ми спостерігали, як зелені інжири падають з неба Небраски

Наскільки навіть пасивні речі реагували на наше пильне око!

І нехай не не сумнів: стільки фіг і картинок нас тримає

У колодязях тваринницьких фургонів із черепашками та садовими пісками

Залізо змішане з киснем відповідно до законів хімії та випадковості

Форма була приблизно людською, вона була приблизно людською

Привид очі привид очі Стук Вид Привид Стук очі привид очі

Чи був він жорстоким чоловіком?

Ну, у нього були моменти геноциду…

Або написаний рукою художньої літератури?

До кого ця фраза могла б не стосуватися?

Наскільки навіть неживі звуки реагують на наше слухове вухо!

Який Фараон зараз, який Пароах зараз, чи єврей чи картина тримає нас тут?