Nada Es Igual - Manuel Carrasco

Se me declarótu duda con una sóla mirada,

y se me tiñóde negro todas mis ganas.

Cuando el verso se lastima, brotan las lágrimas.

Te visita en el infierno sin hacer nada.

Se me revelóla espera por la angustia más amarga,

y me sorprendióla muerte por mi ventana.

Desatado sin tus besos, abrílas alas,

es lo que me queda ahora;

volar sin alma.

Quedóel amor anclado en la desidia,

quedómi voz para gritar 'ay, vida',

pero triste el corazón.

No, sin tínada es igual,

porque la vida no se tiene que soportar sin tu cariño, amor.

Y ahora sin tí, yo que te dími amanecer.

Mis triunfos, mis derrotas, mis locuras,

y no sépor quéno sirven.

Y aunque túte has marchado,

yo te espero en mi ignorancia.

Sirena, que sepas que mi corazón te espera.

La noche se presta a hacemre compañía sin consuelo,

la televisión me grita que no entiendes de tormento.

Te paseo por mi bar, pa' ver si puedo respirar el

aire libre, que sabe a nuevo.

No, no, sin tínada es igual,

porque la vida no se tiene que soportar sin tu cariño, amor.

Y ahora sin tí, yo que te dími amanecer.

Mis triunfos, mis derrotas, mis locuras,

y no sépor quéno sirven.

Y aunque túte has marchado,

yo te espero en mi ignorancia.

Sirena, que sepas que mi corazón te espera.

Твій сумнів був оголошений мені одним поглядом,

і все моє бажання було пофарбовано в чорний колір.

Коли вірш болить, течуть сльози.

Він відвідує вас у пеклі, нічого не роблячи.

Відкрилося мені очікування найгіршої муки,

і смерть здивувала мене через моє вікно.

Розв'язавши без твоїх поцілунків, розкрий їм крила,

це те, що мені тепер залишилося;

літати без душі

Любов залишилася закріплена в ліні,

мій голос залишився кричати "о, життя",

але сумно на серці.

Ні, без тинади все те саме,

бо життя не треба терпіти без твоєї ласки, любові.

А тепер без тебе я, що подарував тобі свою зорю.

Мої тріумфи, мої поразки, моє божевілля,

і я не знаю чому вони не працюють.

І хоча ти пішов,

Я чекаю на вас у своєму незнанні.

Русалонько, знай, що моє серце чекає на тебе.

Ніч дає мені компанію без втіхи,

телевізор кричить на мене, що ти не розумієш муки.

Я провожу вас через свій бар, щоб побачити, чи можу я дихати

на відкритому повітрі, на смак як новий.

Ні, ні, нічого не схоже,

бо життя не треба терпіти без твоєї ласки, любові.

А тепер без тебе я, що подарував тобі свою зорю.

Мої тріумфи, мої поразки, моє божевілля,

і я не знаю чому вони не працюють.

І хоча ти пішов,

Я чекаю на вас у своєму незнанні.

Русалонько, знай, що моє серце чекає на тебе.