Llámame Loco - Manuel Carrasco

Me disparé a mi mismo no sé cuantas veces

Y mal herido sigo andando, sigo en pie

Porque a su lado esquivo el fuego de la muerte

Porque en su llama quemó el ansia de mi ser

El hospital que habita en mí tiene su nombre

Es la receta, el mar, el viento, la canción

Cuando descubro que me alejo de su norte

Al sur la encuentro disparando en mi renglón

De cada paso, destino

En la deriva el timón

La luz que aprieta el gatillo de mi voz

Y llámame loco por quererla a ella

Por oír los gritos de este corazón

Es la rebeldía de su libertad

Es su piel, su verdad, su arañazo feroz

Y ya no me importa que nadie lo entienda

Quién es el culpable, quién se equivocó

La única que sabe de esta soledad

De este amor inmortal que nos mata a los dos

La eterna lucha del corazón y la mente

Toda la furia tatuada piel con piel

Es el narcótico la rabia que nos puede

El libro abierto que me inspira sin leer

Es el desastre donde encuentro el equilibrio

La margarita que deshoja mi niñez

Es la prisión donde más libre me he sentido

El fugitivo que se muere por volver

De cada paso, destino

En la deriva el timón

La luz que aprieta el gatillo de mi voz

Y llámame loco por quererla a ella

Por oír los gritos de este corazón

Es la rebeldía de su libertad

Es su piel, su verdad, su arañazo feroz

Y ya no me importa que nadie lo entienda

Quién es el culpable, quién se equivocó

La única que sabe de esta soledad

De este amor inmortal que nos mata a los dos

Lo dicen los suspiros

Para volver a hablar

Nos sobran los motivos

Sí se puede cambiar

Sí se puede cambiar

Por un nuevo destino contigo, contigo

Llámame loco por querer que vuelva

A la fiesta insana de la sinrazón

Por perder de nuevo y volver a creer

Por pensarla otra vez y sentir el temblor

Llámame loco, pero yo soy de ella

De se desvarío que se me clavó

Cómo hacer que el suelo vuelva a florecer

Y me quiera querer como la quiero yo

Como la quiero yo

Tan loco, tan loco, tan loco

Y llámame loco por quererla a ella

Por oír los gritos de este corazón

Es la rebeldía de su libertad

Es su piel, su verdad, su arañazo feroz

Y ya no me importa que nadie lo entienda

Quién es el culpable, quién se equivocó

La única que sabe de esta soledad

De este amor inmortal que nos mata a los dos

Que nos mata a los dos

Я стріляв у себе не знаю скільки разів

І тяжко поранений я йду далі, я все ще стою

Бо поруч із ним я ухиляюся від вогню смерті

Бо в його полум’ї воно палало тугу мого єства

Лікарня, яка живе в мені, має твоє ім'я

Це рецепт, море, вітер, пісня

Коли я дізнаюся, що віддаляюся від його півночі

На півдні я бачу, як вона стріляє в моїй лінії

Кожного кроку доля

У заносі кермо

Світло, яке стискає курок мого голосу

І називай мене божевільним за те, що я хочу її

Почути крики цього серця

Це бунт вашої свободи

Це її шкіра, її правда, її люта подряпина

І мені вже байдуже, що ніхто не розуміє

Хто винен, хто винен

Єдиний, хто знає про цю самотність

Про цю безсмертну любов, яка вбиває нас обох

Вічна боротьба серця і розуму

Увесь лютий татуювання шкіра до шкіри

Наркотична лють, яка може нас

Відкрита книга, яка надихає мене, не читаючи

Це безлад, де я знаходжу баланс

Маргаритка, що спотворює моє дитинство

Це в'язниця, де я почувався найбільш вільним

Втікач, який жадає повернутися

Кожного кроку доля

У заносі кермо

Світло, яке стискає курок мого голосу

І називай мене божевільним за те, що я хочу її

Почути крики цього серця

Це бунт вашої свободи

Це її шкіра, її правда, її люта подряпина

І мені вже байдуже, що ніхто не розуміє

Хто винен, хто винен

Єдиний, хто знає про цю самотність

Про цю безсмертну любов, яка вбиває нас обох

про це говорять зітхання

знову говорити

У нас є багато причин

так це можна змінити

так це можна змінити

Для нової долі з тобою, з тобою

Називайте мене божевільним за те, що я хочу, щоб вона повернулася

До божевільної партії нерозумності

За те, що знову програв і знову повірив

За те, що знову подумав про це і відчув тремтіння

Називайте мене божевільним, але я її

Про його марення, що він мене прибив

Як зробити так, щоб земля знову зацвіла

І вона хоче любити мене так, як я люблю її

як я її люблю

Так божевільний, такий божевільний, такий божевільний

І називай мене божевільним за те, що я хочу її

Почути крики цього серця

Це бунт вашої свободи

Це її шкіра, її правда, її люта подряпина

І мені вже байдуже, що ніхто не розуміє

Хто винен, хто винен

Єдиний, хто знає про цю самотність

Про цю безсмертну любов, яка вбиває нас обох

це вбиває нас обох