Vrede - Månegarm

En blodröd sky i ett döende land,

solen går sakta till evig vila…

Mina rötter särade och ärgade,

min arvejord sprungen i spillror…

Hämndens vrede… Åsars hopp.

Med nordbaneret höjt i skyn

fram genom mitt fäderneland,

driven av vinden och hettan i blodet,

blod jag gjutit för min mark…

Hämndens vrede… Åsars hopp.

I förblindat vrede rasar jag fram

fäders andar fyller mitt sinne,

de vars arv tvinnat min själ

de vars blod binder min kropp…

Mina fäders gudar blickar från ovan

ur de jag ropar med urkrafters vrede.

Med nordbaneret höjt i skyn

driven av vinden och hettan i blodet

Hämndens vrede… Åsars hopp.

Криваво-червоне небо в вмираючому краю,

сонце повільно йде на вічний спочинок...

Моє коріння розійшлося і розлютилося,

моя реліквія розлетілася на руїни...

Гнів помсти… надія Асарса.

З північним прапором, піднятим у небо

через мою батьківщину,

гнаний вітром і спекою в крові,

кров я проливаю за свою землю...

Гнів помсти… надія Асарса.

У засліпленому гніві кидаюся вперед

духи батьків наповнюють мій розум,

тих, чия спадщина скривила мою душу

ті, чия кров пов'язує моє тіло...

Боги моїх батьків дивляться згори

з тих я кричу гнівом первісних сил.

З північним прапором, піднятим у небо

рухається вітром і спекою в крові

Гнів помсти… надія Асарса.