Bergagasten - Månegarm

Dunkla bleka syner, i bergets drömmar.

Avgrundens fasor, skuggor som ej bleknar.

Vindar från jordens djup, skämda dofter av död.

En gnagande känsla, av evighetens marter.

Tiden är svunnen… från mitt liv.

Timmar och dagar, svarta så som jord.

Ensamma och tysta, i bojor tunga.

Bojor smidda av drömmar, om evighetens slut.

Bojor smidda av hopp, om livets slut.

Bojor smidda av hat, till bergets grav.

Avbrutten i döden, karvad ur bergasten.

Vriden likt död mans kropp.

Lysten av hämnd, illmarig, vred.

Uråldrig gast, själadömd i bergets vrår.

Bergagast…

Korpklo, korpklo, vinge svart,

sök skydd i bergets famn,

till nattgastars karga land.

Välkommen till mitt kalla rike,

spunnen i plågors svala nät.

Fyller dig med vanvett,

Jag är en bergagast…

Dark pale visions, in the dreams of the mountain.

The horrors of the abyss, shadows that do not fade.

Winds from the deep of the earth, putrid smells of

death.

A gnawing feeling, of the torments of

eternity.

The time has fled from my life.

Hours and says, black as earth.

Lonely and silent, in heavy shackles.

Shackles forged from dreams, of the end of

eternity.

Shackles forged from hope, of the

end of life.

Shackles forged from hatred,

towards the grave of the mountain.

Broken in death, carved from mountain rock.

Twisted like a dead man’s corpse.

Greedy for vengeance, sly, wrathful.

Ancient ghost, condemned to the crannies of the mountain.

Mountain ghost…

Raven claw, raven claw, black wing,

seek shelter in the embrace of the mountain,

to the barren land of nightghosts.

Welcome to my cold realm,

spun in the cool web of torment.

Fills you with insanity,

I am the mountain ghost…

Темні бліді видіння, у снах гори.

Страхи прірви, тіні, що не тьмяніють.

Вітри з глибини землі, зіпсовані пахощі смерті.

Грижуче відчуття мучеників вічності.

Минув час... з мого життя.

Години й дні, чорні, як земля.

Самотній і тихий, у важких наручниках.

Пута, викувані з мрій, про кінець вічності.

Кайдани, ковані надією, про кінець життя.

Ненавистю ковані кайдани, до могили гори.

Перерваний смертю, вирубаний у скелі.

Скручене, як тіло мертвого.

Жадоба помсти, злий, злий.

Давній гість, приречений душею в закутках гори.

Бергагаст…

Кіготь ворона, кіготь ворона, крило чорне,

шукати притулку в обіймах гори,

до безплідної землі нічних відвідувачів.

Ласкаво просимо в моє холодне королівство,

крутилися в прохолодних тенетах мук.

Наповнює тебе божевіллям,

Я гірський гість…

Темні бліді видіння, у снах гори.

Страхи прірви, тіні, що не тьмяніють.

Вітри з глибини землі, гнильні запахи

смерть.

Грижуче відчуття, мук

вічність.

Час втік з мого життя.

Години і каже, чорний, як земля.

Самотній і мовчазний, у важких кайданах.

Пута, викувані з мрій, про кінець

вічність.

Кайдани, викувані з надії, свого

кінець життя.

Пута, викувані з ненависті,

до могили гори.

Розбитий смертю, висічений з гірської скелі.

Скручений, як труп мертвої людини.

Жадібний до помсти, лукавий, гнівний.

Стародавній привид, приречений на тріщини гори.

Гірський привид…

Кіготь ворона, кіготь ворона, чорне крило,

шукати притулку в обіймах гори,

до безплідної землі нічних примар.

Ласкаво просимо в моє холодне царство,

закручений у прохолодному павутині муки.

Наповнює тебе божевіллям,

Я гірський привид…