Les vagues du silence - Lonepsi

L’impossible à dire parce que pénible à entendre

Est une vague qui heurte mon navire

Le dur à prononcer parce que cruel à admettre

Est une vague qui heurte mon navire

Les senteurs de l’encre verte et les mots qu’elle abandonne

L’exode de mes pensées vers l’inquiétant bleu de la nuit

Puis l’isolement dans un océan de silence

Sont des croisières immobiles que j’entreprends mieux assis

L’impossible à dire parce que pénible à entendre

Est une vague qui heurte mon navire

Le dur à prononcer parce que cruel à admettre

Est une vague qui heurte mon navire

Mes fugues illusoires que je m’invente par la pensée

Les symphonies de quelques rires qui m'éloignent d’où je suis

Puis l’isolement dans un océan de silence

Sont des égarements immobiles que j’entreprends mieux assis

Il existe des mots que je voudrais crier mais que je n’ai même pas le courage

de murmurer

Il y a aussi des mots que je voudrais simplement dire mais dont je voudrais

changer le sens

Le cœur inconsolé, j’ai l’envie de le soulager

Mais introuvables sont les gens qui pourraient l’aider

Ces échappées, ces moments d’amnésie de mon roman

Provoquent en moi un torrent qui vient m’immerger

Les senteurs de l’encre verte et les mots qu’elle abandonne

L’exode de mes pensées vers l’inquiétant bleu de la nuit

Puis l’isolement dans un océan de silence

Sont des croisières immobiles que j’entreprends mieux assis

Il existe des mots que je voudrais crier mais que je n’ai même pas le courage

de murmurer

Il y a aussi des mots que je voudrais simplement dire mais dont je voudrais

changer le sens

Il existe des mots que je voudrais crier mais que je n’ai même pas le courage

de murmurer

Il y a aussi des mots que je voudrais simplement dire mais dont je voudrais

changer le sens

Сказати неможливо, бо боляче чути

Це хвиля, яка б'є на мій корабель

Важко вимовити, бо жорстоко визнати

Це хвиля, яка б'є на мій корабель

Запахи зеленого чорнила і слова, які воно залишає

Вихід моїх думок до тривожної блакиті ночі

Потім ізоляція в океані тиші

Нерухливі круїзи, які я роблю краще сидячи

Сказати неможливо, бо боляче чути

Це хвиля, яка б'є на мій корабель

Важко вимовити, бо жорстоко визнати

Це хвиля, яка б'є на мій корабель

Мої ілюзорні фуги, які я вигадую думкою

Симфонії кількох смішок, які відводять мене від того місця, де я є

Потім ізоляція в океані тиші

Нерухливі блукання, які я веду краще сидячи

Є слова, які я хотів би вигукнути, але не вистачає сміливості

шепотіти

Є також слова, які я просто хотів би сказати, але які хотів би

змінити сенс

З розбитим серцем, я хочу полегшити це

Але ніде немає людей, які могли б йому допомогти

Ці втечі, ці моменти амнезії мого роману

Викликати в мені потік, який приходить, щоб занурити мене

Запахи зеленого чорнила і слова, які воно залишає

Вихід моїх думок до тривожної блакиті ночі

Потім ізоляція в океані тиші

Нерухливі круїзи, які я роблю краще сидячи

Є слова, які я хотів би вигукнути, але не вистачає сміливості

шепотіти

Є також слова, які я просто хотів би сказати, але які хотів би

змінити сенс

Є слова, які я хотів би вигукнути, але не вистачає сміливості

шепотіти

Є також слова, які я просто хотів би сказати, але які хотів би

змінити сенс