Le pays de ma chambre - Lonepsi

Entre le rêve et la lucidité

L’esprit vague est libre

Je vole au dessus de mes pensées sans pouvoir atterrir

Entre le rêve et la lucidité

L’esprit vague est libre

Je vole au dessus de mes pensées sans pouvoir atterrir

Je pourrais peupler à moi seul le pays de ma chambre

Accueillir les secondes qui orchestrent les battements de ma vie

Survivre à la saveur infernale qui parfume l’absence

Me saisir des émotions qui débordent en moi dans mon navire

Recevoir chaque climat qui pénètre l’air

Comme s’il m’avait éternellement manqué

Cette pièce me permet de taire des blessures qui allaient s’enclencher

La constance du temps m'énerve mais les murs de ma chambres soutiennent des

toiles remplies d’histoires que j’examine sans faire exprès

De cette manière les heures qui passent n’ont plus d’importance seul, idame (?

), seul, j’inhale tout ce qui pourrait devenir

Ma lampe éclaire et démêle ce que la lumière du jour ne veut me dire qu'à moitié

Elle illumine le plafond abîmé

Me rappelant que le ciel lui non plus n’est pas parfait

Entre le rêve et la lucidité

L’esprit vague est libre

Je vole au dessus de mes pensées sans pouvoir atterrir

Comme un oiseau égaré qui s’efforce de retrouver son nid

Comme un pilote un soir de brume errant dans la piste inaccessible

Entre le rêve et la lucidité

L’esprit vague est libre

Je vole au dessus de mes pensées sans pouvoir atterrir

Entre le rêve et la lucidité

L’esprit vague est libre

Je vole au dessus de mes pensées sans pouvoir atterri

Між сном і усвідомленням

Невиразний розум вільний

Я літаю над своїми думками, не маючи можливості приземлитися

Між сном і усвідомленням

Невиразний розум вільний

Я літаю над своїми думками, не маючи можливості приземлитися

Я міг одноосібно заселити землю своєї кімнати

Вітаю секунди, які оркеструють ритми мого життя

Пережити пекельний присмак, який ароматизує відсутність

Схопи емоції, які переповнюють мене в моєму кораблі

Приймайте будь-який клімат, який проникає в повітря

Ніби я скучила за ним назавжди

Цей твір дозволяє мені заглушити рани, які мали початися

Постійність часу мене дратує, але стіни моїх кімнат підтримують

полотна, наповнені історіями, які я розглядаю, не роблячи це навмисне

Таким чином, години, що минають, більше не мають значення, дамби (?

), наодинці я вдихаю все, що може стати

Моя лампа освітлює й розгадує те, що денне світло хоче сказати мені лише наполовину

Вона освітлює пошкоджену стелю

Нагадуючи мені, що небо теж не ідеальне

Між сном і усвідомленням

Невиразний розум вільний

Я літаю над своїми думками, не маючи можливості приземлитися

Як загублений птах, що намагається знайти своє гніздо

Як льотчик туманним вечором, що блукає по неприступній колії

Між сном і усвідомленням

Невиразний розум вільний

Я літаю над своїми думками, не маючи можливості приземлитися

Між сном і усвідомленням

Невиразний розум вільний

Я літаю над своїми думками, не маючи можливості приземлитися