À la vitesse de mes émotions - Lonepsi

Comment se conjuguer avec autrui sans savoir ce que les maux sont?

J’ai déjà foncé dans un mur à la vitesse de mes émotions

Je n’ai qu’une envie, c’est de voguer

Car la vie n’est pas qu’un avant-goût

Mais je reste assis dans le wagon

Et je fais semblant de divaguer

Pourquoi pour remonter la pente je n’peux pas remonter le temps?

Cette idée est si absurde, qu’elle est d’emblée décevante

Je ne compte même plus toutes les traces de ratures

Une partie de moi veut devenir un adulte

Une autre partie de moi s’dissimule sous sa capuche

Les réconcilier est devenu une chose absurde

J’ai mon arme à la main droite comme un chevalier

Elle me sert à compléter ce cahier

Mes sentiments transpirent sur le papier

Ainsi personne ne va pouvoir me tenailler

Quand j’m'échappe, j’ai la tête dans les astres

J’me nique l’encéphale et qui pourra changer ça?

C’est tendu comme au parloir

Parfois, je dis bien parfois

Je deviens narquois

Chaque soir, la peine, je lui dis: «Barre-toi

Lâche-moi et ne reviens pas m’voir»

Parfois, je dis bien parfois

C’est tendu comme au parloir

Je deviens narquois

Chaque soir, la peine, je lui dis: «Barre-toi

Lâche-moi et ne reviens pas m’voir»

Comment se conjuguer avec autrui sans savoir ce que les maux sont?

J’ai déjà foncé dans un mur à la vitesse de mes émotions

Je n’ai qu’une envie, c’est de voguer

Car la vie n’est pas qu’un avant-goût

Mais je reste assis dans le wagon

Et je fais semblant de divaguer

Les bras grand ouverts sous la pluie je me sens immortel

Je deviens plus riche que le plus riche des millionnaires

Faisons des kilomètres, allons remplir nos verres

Et écrivons sur du papier plus de mille promesses

Allons se rencontrer par pur hasard, sans faire exprès

Parlons-nous avec les yeux jusqu'à qu’on ait l’air bête

Avec ma cigarette, je fumerai toutes nos faiblesses

Et nos cœurs ne connaitront plus jamais le mot sècheresse

Partons loin d’ici sans n’envisager aucun retour

Allons observer le monde se détruire sans secousse

De toutes les manières ils diront que je suis parano

Car pour moi les plus belles histoires commencent par un «non»

On avait hâte de se voir

Je voulais pas te décevoir

Cependant toi tu voulais savoir

Que l’on ne pouvait plus jamais s’avoir

Як спілкуватися з іншими, не знаючи, що таке зло?

Я вже зі швидкістю своїх емоцій врізався в стіну

У мене є лише одне бажання, це плисти

Бо життя - це не просто смак

Але я все ще сиджу у вагоні

І я вдаю, що блукаю

Чому йти на схил, я не можу повернутися в минуле?

Ця ідея настільки абсурдна, що відразу розчаровує

Я навіть не злічую всіх слідів стирань

Частина мене хоче бути дорослою

Інша частина мене ховається під його капотом

Їх примирення стало абсурдом

Взяв зброю в праву руку, як лицар

Я використовую його для завершення цього блокнота

Мої почуття на папері

Тож ніхто не зможе мене стиснути

Коли я втікаю, моя голова в зірках

Я вилазую собі мізки і хто може це змінити?

Напружено, як у салоні

Іноді я кажу добре іноді

Я стаю підступним

Щовечора, біль, я кажу йому: «Іди геть

Зійди з мене і не повертайся до мене"

Іноді я кажу добре іноді

Напружено, як у салоні

Я стаю підступним

Щовечора, біль, я кажу йому: «Іди геть

Зійди з мене і не повертайся до мене"

Як спілкуватися з іншими, не знаючи, що таке зло?

Я вже зі швидкістю своїх емоцій врізався в стіну

У мене є лише одне бажання, це плисти

Бо життя - це не просто смак

Але я все ще сиджу у вагоні

І я вдаю, що блукаю

Широко розкриті руки під дощем я відчуваю себе безсмертним

Я стаю багатшим за найбагатшого мільйонера

Йдемо на милі, наповнюємо келихи

І напишіть на папері більше тисячі обіцянок

Зустрінемось випадково, а не навмисне

Поговоримо очима, поки не будемо виглядати дурними

Своєю сигаретою я викурю всі наші слабкості

І наші серця більше ніколи не дізнаються слова посуха

Давайте підемо далеко звідси, не думаючи про повернення

Давайте спостерігати, як світ розплутується без поштовхів

У будь-якому випадку вони скажуть, що я параноїк

Бо для мене найкращі історії починаються з «ні»

Ми з нетерпінням чекали зустрічі

Я не хотів вас розчарувати

Проте ти хотів знати

Що ми ніколи більше не зможемо мати одне одного